Можливо маєте на увазі "кріпацтво", а не "панщину"?
Згадую свої шкільні роки та почин (ініціативу) деяких викладачів запровадити ввічливу форму звертання "пані", "пан", "панове" замість вічних "людміла владіміравна", "сєрґєй пєтровічь", "женщіна", "мущіна", "парєнь", "дєвушка", "уважАємий". Були й розмови запровадити форму "добродій/ії"... Вгадайте, хто був найбільше проти? Батьки дітей, котрі там навчались. Бо як же втрачати всі ці "родствєнниє связі" і "для чого дітей навчати цій західній содомії?" Опір батьків був настільки сильний, що вони почали збиратись в школі, аби не допустити вживання цієї форми (!!!). Цинізм полягав в тому, що проти такого почину була використана творчість Великого Кобзаря - Шевченка, буцім-то саме він боровся проти панщини, а ми тут знову все повертаємо "взад". А ще дехто демонстративно переходив на російську (це була школа з українською мовою навчання) в знак протесту.
Це вже була незалежна Україна, велике місто на сході України.
Палко підтримую поновлення звертань пане/пані/панянко в широкому вжитку без жодних забобонних значеннєвих забарвлень, як-от «представник панівного класу» і та иншої маячні.
Водночас, слово джентльмен для мене не є звертанням — радше «шляхетна людина/статечний чоловік» чи щось таке.
Я можу зрозуміти ще різне, але може хоч не па"НІ", що повністю руйнує засади морфології української мови (може тоді і не рука, а рукі?)? Жіночий рід завжди в нас закінчувався на а\я, відки узялося це НІ? Якщо хочете звертатися "пане", ваш вибір, але дівчата наші "панни", це українська форма, форма з "паНІ" це одначе, що різні "кшталти", "усміхуйки", "кубіти", "шваґери", "шпацерувати" і подібні "українські" слова.
Без паніки, це може бути двоїна - "дві пані" :)
Ха, лепський жарт, гарно! Змусили усміхнутись :)
Панна, панночка, пані...То де ж і як використовувати ці звертання? Бо добродій КФЯЙ каже, що пані не вкраїнською.
Що за КФЯЙ?
Карл-Франц Ян Йосип.
Не знаю як щодо пана, панни й панночки, але все ж щодо пані й схиляюсь до думки, що це чиста лядщина.
Na lẽdscwsty cazie (mogêty cazati) <-ні> mésto <-ни> ← *-ni. Prote, [ɲ ~ nʲ] mogêty bouti i iz padwf cosen na tlé pitomé.
Xeüelwf pisie u pamẽtcax serèdniorousscuix e pisano <пани>, cyto nuiné bui tẽclo tuarou <пани>. Prote, pismo serèdniorousscoyui dobui ne dasty tocyno znati, ci <-ни> e [ni] abo [nʲi ~ ɲi] abo [nɪ] abo [nʲɪ ~ ɲɪ]. Bez uliüou padwf cwsnuix na pad prẽmuy, prẽmuy pad bui nuiné boul zu [-nɪ]. U uséx le inxyuix padéx bui isto boul zuõc [nʲ ~ ɲ].
Inxyui gadcui pro lẽdscwsty toho slôua ne mogêty bouti byrano cerstuo.
r2u.org.ua: джентельмен
Ідеально! Так і говорили по Україні на заміну російського "сударь", "господин"!
Тобто, коли хтось з росіян мовив "господин Анатолий, рад вас видеть", українець би сказав "Добродію Натоліє, я радий бачити вас".
Пора відновити давнє втрачене слово!
Дякую, КФЯЙ!
Добродій\Добродійка, ГОЖЕ!