—
Гоноратив має бути нейтральним. Так склалося, що нейтральним в нашій мові виступає черпане слово "пан".
Вибачте, як можна назвати, наприклад, Медведчука, Путіна, Лаврова, Медвєдєва чи ще якогось покидька добродієм? Це щонайменше звучить дико.
Натомість "пан" такий-то —цілком природно, бо має нейтральне забарвлення
Чи пише хто "пан Путін", "Пане Медведчук"?
У зверненні до «Медведчука, Путіна, Лаврова, Медвєдєва» йтак ніхто гоноратив не вживає
Добродієм можна назвати людину, яку ви поважаєте або хоча б у вас до неї нема відрази, негативного ставлення
ЕСУМ (господь) 1 том 574-575 сторінка:
госпець — пан
госпа — пані
держево́дець ~ держевода
,
держоведи́не
/
держеводець
держоведи́ня
держоводики́ня (у статус -о, -икине)
держево́дин
держоводинянка
держеводиня-тко (народилось)
/
(По)торяне, (по)торянка
/
Торувати - Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь…
" Добрий вечір тобі, гожий господарю "
. .
/
(правка - М.С.Я.)
/
Ось той шановний / осьо той "шановний"
.
Й .
для прямого звернення годиться.
/
"Доброго дня, шановний.. бла-бла-бла.."
Родан — вічливе звертання до одруженого чоловіка
Родовий статус чоловіка — одружений, з родиною, у спільноті.
“Родане, ось ваші гості вже приїхали
Джерело?
Наприклад :
Зван Микола будь ласка не проганяйте мою дочку зі селища
результат контамінації слів лебе́дик (пестливе звертання до чоловіка)
goroh.pp.ua: лебедаха
розм. Пестливе називання юнака, чоловіка (перев. при звертанні). Приклади
[Романюк:] Дивись, голубе, щоб все було культурно. (О. Корнійчук)
– Прощай, мій Грицю, мій сизокрилий голубе, мій ясночолий місяцю... (Василь Шевчук)
goroh.pp.ua: голубе
Для тих, хто чогось не розуміє:
Гоноратив має бути нейтральним. Так склалося, що нейтральним в нашій мові виступає черпане слово "пан".
Вибачте, як можна назвати, наприклад, Медведчука, Путіна, Лаврова, Медвєдєва чи ще якогось покидька добродієм? Це щонайменше звучить дико.
Натомість "пан" такий-то — цілком природно, бо має нейтральне забарвлення.
Добродієм можна назвати лише людину, яку ви поважаєте або хоча б у вас до неї нема відрази, негативного ставлення
(По)торянин
1
(По)торяне, (по)торянка
/
Торувати - Те саме, що проклада́ти 3. По річці вплав пливуть [скіфи] І по льоду дзвінкім торують хижу путь…
Vuidaliti storœncõ. Tó ne e jadne ‘honorativum’, ne e rœunoznacyno slovam Mister, pan, Herr, monsieur. Eaghelscoiõ cazjõty »man« pri yzvertagnie (i do ceolovieca i do geuncui!), ta tó ne e ‘honorativum’, i rousscoiõ e ‹mõgy›, cyto mogé znaciti lioudinõ rodovo (i ceolovieca i geuncõ!).
r2u.org.ua: добродій
@Ярослав Мудров
"Добрий вечір тобі, пане господарю
Радуйся, ой радуйся земле..."
І смішно і сумно і боляче і повчально
/
" Добрий вечір тобі, гожий господарю "
. .
(правка)
Пан, форма кличного відмінка пане (запозичене від пол. pan або чеськ. pán) — форма ввічливого звертання, гоноратив у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицьких та частково білоруській. Тотожне значенню слова «господар».
Як до дідька, воно може бути польським запозиченням, якщо ще у періоду 1216—1221 років використовується у руських листах? Яким боком в той час пшеки могли його нам принести?
А дохристиянська українська колядка:
Пане-господарю! На твоїм подвір'ї верба стоїть, Тонка, висока, листом широка. На тій вербі трійця горіла. Три гистри впало, три морі стало...
Це тільки й доводить, що слово пан завжди використовувалося на території України, коли ще поляки як нарід не існували, а польської мови й в думках не було!
Здається, ніби етимологи були якісь змосковщені, бо лядськість цього слова точно не доведена.
Давньоіранське першоджерело, в ЕСУМ написано. Поляки то тільки посередниками були
Якщо це з давньоіранської, то також сумнівно, проте це такі далекі часи, що скоро будемо зводити до запозичень із гарчання динозаврів, аби лиш прибрати будь-які запозичення в українській мові.
Цікаво виходить, як поляки стали посередниками? І чому посередниками не були одразу українці? Нам Іран ближче ніж їм.
Я б більше повірив, що воно пішло із жупа́н - «начальник округу».
Підчас перейняття цього слова, поділу на поляків та українців не було. Самі ж знаєте про слов'янську одність. Тоді слов'яни й взаємодіяли з іранськими племенами сильно (скіфами/скіфосарматська мова), від кого й черпнули це слово.
Те, що в польській традиції «пан» сильніше закріпилося, ніж в українській, навпаки підтверджує польське посередництво
> в ЕСУМ написано
І? ЕСУМ хиба ніколи не хибе?
>А дохристиянська українська колядка:
Пане-господарю! На твоїм подвір'ї верба стоїть, Тонка, висока, листом широка. На тій вербі трійця горіла. Три гистри впало, три морі стало...
Чи маєте докази, що вона дохристиянська?
Давній перейняток з іранських мов через польське посередництво:
goroh.pp.ua: пан