Так, з українською фонетикою буде редахтѡр.
Саме так.
Погоджуюсь, у Грінченка лишень "дохтор", "доктор" навіть нема, тобто це зміна слова уже в часи СССР.
Януковича, як був малий, люди в Єнакієві звали Вихтір.
Панове, а як же "характерник"?
<а як же "характерник"?>
1) Вимова є все таки лише тенденція, а не тверда засада. І слово cto є - попри написання <хто> - засвідчено в словниках и в таких: <кто>, <фто>. Вимову конкретного слова може формувати й частота вживаності чи статус, які в різних словах бувають різні.
2) У словники слова потрапляють "редаговані".
«У словники слова потрапляють "редаговані"»
Уточніть, будь ласка, що Ви під цим міните.
"І слово cto є - попри написання <хто> - засвідчено в словниках и в таких: <кто>, <фто>."
До того Ви підтримали слова, що гукосполука "- кт-" чужа для нашої мови, а тут уже пишете, що так, и сяк можна. Я розумію, що й сам маю мати голову на плечах, але вже не перший раз Ви спочатку одне пишете, потім уже щось друге, потім може ще щось напишете. А де правда, неясно.
Характерник теж чуже слово, та й не дуже поширене було в давнину, це тепер наша культура розповсюдила характерників, а скільки в документах козацтва знайдете? Я трохи читав тогочасну літературу, майже не трапляється.
Тут ще "к" та "т" по різні склади ха - рак - тер - ник.
А в хто один склад. Гадаю, якби було "характ", то воно таки би трансформувалося в "харахт", але як по різні склади опиняються звуки, то може їх вимова і не змінюватися.
-чин.
Творено за зразком вѡддiєслѡвных складеных именникѡв, яко ‘водовѡд’ ← ‘водити (воду)’ то що. Тут, вѡд слова чинити, яке має значити сукупнѡсть дiй, передбаченых т.зв. editorом, головно ‘приводити до порядку, т.б. порядковати, лагодити й п.д.’. Тут мною дано лиш складник складеного слова ― над кѡнцевым выглядом слова/выразу для ‘text editor’, ‘photo editor’, ‘image editor’ то що, я ще докладно не думав, для тсього треба ймати вѡдповiдникы для перших складникѡв, декотрi з якых (text, photo) також суть чужi слова.
-ряд.
Мотивацiя така ж, яко й при -чин (горi↑), але вѡд дiєслова рядити ‘приводити в порядок, порядковати, лагодити, т.ч. форматовати то що’.
izdateily {ˈzʲdateʲʎ ~ ˈjzʲdateʲʎ ~ jəzˈdateʲʎ ~ ˈzʲdati(ʲ)ʎ ~ ˈjzʲdati(ʲ)ʎ ~ jəzˈdati(ʲ)ʎ} – по голоснім звуці, {ɪz(ʲ)ˈdateʲʎ ~ əz(ʲ)dateʲʎ ~ ɪz(ʲ)ˈdatiʲʎ ~ əz(ʲ)datiʲʎ} – по приголоснім звуці.
izdatel- {ˈzʲdatɛʎ- ~ ˈjzʲdatɛʎ- ~ jəzˈdatɛʎ-, ˈzʲdatɛl- ~ ˈjzʲdatɛl- ~ jəzˈdatɛl-} – по голоснім звуці, {ɪz(ʲ)ˈdatɛʎ- ~ əz(ʲ)datɛʎ-, ɪz(ʲ)ˈdatɛl- ~ əz(ʲ)datɛl-} – по приголоснім звуці.
← iz- "e- (← *ex-) + da- "di- (← *dō- "dati") + -teily/-tel- (← *-tel-) "-tor"; iz-da-teily "e-di-tor".
Желехівський І: здаванє; здавати; здати (294); издати (321); Онишкевич І: здавати (304), издавати (325).
fyrstacy (fyrstatyu)
Чи можна верстати фотографію
Мѡжна. Я й на свiтлопись лiчив. Се звано семантичне розширiннє, т.б. розширiннє (перенесiннє) значiння ― один зѡ звичных чинѡв словотвору. Атже, й англ. editor, edit первше значило лиш ‘верстати текст’, пак будучи розширене (перенесене) на иншi речи (зокр. свiтлопись то що).
За новим правописом: <uerstacy>.
Ждем через рік «За ще новішим правописом:».
Use moge bouti... Utwm, moya prauopisy peredya truala bé bez znacynuix mén ne menxe desẽti lét.