{mʏr ~ myr ~ mʉr ~ mʊ̯͡œr ~ mʊ̯͡ɞr ~ mɥ͡ir ~ mɥi͡β̞r ~ ...}.
Желехівський І, 443: мір² (мору) "Pest, Epidemie".
Від прасл. *mor-o-s, від корене *mor-, вязаного переголосом з *myr- у <мрець, мре, ...>, *mer- у <мерети>, *mir- у <мирати>, *mar- у <марен, мара, ...>, з загальним значенням смерти.
Написання в дужках <môr-> з <ô> для тварів непрямих падів (у "полих" складіх) име за мету різнити фонему /o/ з рефлекси {u̯͡ɔ ~ ʷɔ ~ ʷɔ͡ʌ} з *о від фонеми /ɔ/ з рефлекси {ɔ ~ ɒ ~ ɔ͡ʌ̯ ~ ɒ͡ʌ̯} з *u в наголошеній позиції в полих складіх. Прикладів мінімальних пар фонематичних з такою опозицією є небагато, та все вони суть, на пр.: rôta "клятва, присяга" (← *rokta, ← *rok- : *rek- "ректи") /ˈru̯͡ɔtɐ/, та rota (ròta) /ˈrɒta/ – родовий однини від rot (← *rut-o-s) "рот~ріт (часть лиця)", lôgœk /ˈlu̯͡ɔʒɔk/ – родовий множини від lwgyko "ліжко", та lògœk /ˈlɒʒɔk/ – родовий множини від logyka "ложка".
НАПА́СТЬ ‘епідемія’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
ст.229
Етимологічний словник української мови — при́мерки «епідемія».
Дечим нагадує слово при́смерки.
Підтримую
sum.in.ua: poshestj
Можливо, лиш помилка, недогляд, але Словарь Грінченка дає лише форму "пошерсть", а форми "пошесть" немає:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46853-posherst.html#show_point
Розумію, що "шерсті" там з'явитися нізвідки, здавалось би, але слова часто через людське невірне їх розуміння (народну етимологію) змінюються, і стають унікальною особливістю певної мови, так люди стали "крест" (від давнього *krьstъ, староруського "крьстъ") називати "хрест" через помилкове товкування етимології слова, але це стало особливістю нашої мови.
Якщо словник дає лишень "пошерсть" (а "пошесті" немає), то може є резон взяти саме це в літературну українську мову?
Нi, це не помилка
goroh.pp.ua: Пошесть
Так це наш питомий вiдповiдник
Російсько-український медичний словник. 1920 (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.)
Эпидемия - пошесть.