"Вогнянка" є від прикметника "вогняний", звідти "вогнянка" це "шось вогняне, шо задіює вогонь". А "вогнярка" є від іменника "вогняр" з суфіксом діяча -яр. Точно не ліпше.

Ви знову дурню вигадуєте, відсебеньки?

Ось, наприклад, вапнярка. Невже від вапняра? 😁🤦‍♂️
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Вапня́рка –
1) печь для выжигания извести;
2) известковая яма

"Ось, наприклад, вапнярка. Невже від вапняра?"

Так, а від чого ж ше? Тут -ка, видно, не позначає жінку-вапняра, як в інших словах на -(ь)ар-ка, а позначає річ, пов'язану з вапнярем. Тут піч, котрою користується вапняр. Інакше поясніть тоді морфологію цього слова, коли там нема суфіксу -яр. Й у своєму слові заодно.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4208-vapnjar.html#show_point

<ж ше›

‹ж ище› !

___
‹суфиксУ -яр›

‹суфиксА -ярь› — вїдомо, що за суфикс, и можемо'го лїчити — один конкретний и вїдомий суфикс, тому: ‹суфиксА›.

Ну, тоді за вашою логікою — вогнярка від вогняра, бо дійство, яке виконує вогняр 🤷‍♂️😁

Моя логіка? Слово ваше, не моє.

<ж ище>

"Іше" ніколи не чув, а "іще" не кажу. Та й потреби там для голосної нема, складновимовності ж нема, просто подовженна вимова звука; схожі речі в живій мові чую в себе (/-з/ + "з", не "із").