світлина (зображення), світлинар (людина, яка виготовляє), світлинник (пристрій для виготовлення), відповідно заклад називаємо світлинарнею
Але ж первісним словом, від якого утворюємо "світлина" є "світло". Слово "світляр" у тямі "фотограф" давно уже є в українських словниках:
r2u.org.ua: світляр
"світло" в даному випадку нам нічого НЕ дає. Від нього утворили слово, яке тепер саме утворює нові слова. "Чорнильниця" походить від "чорнило", а як би згадували про "чорне", то мало б бути "чорниця", але ж "чорнильниця".
Бажане,
Часто маємо похідні від професій:
столяр –> столярня
гончар –> гончарня
кав'яр –> кав'ярня
лікар –> лікарня
друкар –> друкарня
пекар –> пекарня
Тож логічно:
світляр (чинне в українській мові слово, є в словниках r2u.org.ua: світляр) –> світлярня
світлинар --> світлинарня
як раз згідно до наведених прикладів, адже НЕ
стольня
гончня
кавня
лікня
тощо
а "світляр" - це той, хто робить світло, а НЕ світлИНи
Бажан Козаченко,
+
Лише слово "світляр" на сто п'ятдесят років давніше за "світлинар", і я не вважаю його менш логічним, нижче пояснення чому (прошу не поставитись наперед упереджено).
Карл-Франц Ян Йосиф,
то Ви давність в аргумент тепер пускаєте? Коли так, то російські впливи є в укр.м. "корінено" ще давніше - з кінця XVII віку, а польські ще давніше. То чому би се не правило за виправдання рос. та пол. впливів?
"Я вважаю", "я не вважаю"... То таке. Он, бачу ниже Ви вже частотою результатів в Гуглі аргументуєте. Смішите? То російською може чи не більше результатів буде. То що з того виснувати?
Не приймаєте арґумент того, що "світляр" в українській мові вкорінене (причому, на питомому тлі, а не з мови російської чи польської), не приймайте, та хоч прочитайте, що я пишу про фотографів і світло, що будувати назву цього фаху од слова "світло" не буде яким страшним гріхом.
Навіть якщо мої арґументи 1 і 2 ви не приймаєте, не нехтуйте арґументом 3.
Лікар працює з ліками, пекар працює з печінням, ви вже пробачте, але і світл(ин)ар працює зі світлом! Спитайте будь-якого фотографа (мій добрий друг заробляє на життя фотографуванням дітей у дитячих садках) в чому суть світл(ин)арства, він скаже, що 80% це розставлення спалахів, налаштовування того, скільки світла мусить потрапляти у вічко фотокамери, потужність вловлення цього світла, правильно поставленні об'єкти, правильно спрямовані спалахи, правильно розсіяне світло (мій товариш навіть подеколи ставив А4 при спалахові, щоби світло билося об нього і рівніше йшло), фотограф повинен глядіти, щоби світло не відбилося від стіни і не перемінило колір об'єкту, не зробило лице неприродного кольору. Щоби не засвітило його і не кинуло тінь де не треба. Щоби не було надто затінених об'єктів проти надто засвітлених. Щоби сонце пробивалося через краї волосся, але лице було видним. Щоби спалахи не робили лице пласким, а били світлом зі сторони. Щоби не перегукувались зі природним світлом, конкуруючи. Щоби камера потрібну кількість часу те світло у себе "ловила" (я не знаю, як це правильно називається). Щоб світло це сприймалось правильною чутливістю до світла, наперед налаштованою на камері!
"Світлинар" можна назвати людину, яка фотографії виготовляє. Фотограф же якраз 80% свого часу (щонайменш) працює саме зі світлом. Не зі світлинами, а зі світлом як таким.
До речі, гугол дає:
"світляр" – 4 710 кількість результатів
"світлинар" – 66 кількість результатів
У сімдесят разів менше.
Зі світлом працюють під час вистав, для показу зразків творчості людей, будівельники багато часу приділяють світлу, але вони НЕ світлИНнарі.
світлина-світлинар-світлинарня
світло-світляр-світлярня/світлиця, але НЕ світлиниця
Доречі, світлиниця - гарне слово для книги зі світлинами.
Повірте, кожен фотограф працює зі світлом значно більше, ніж будівельник (останній може працювати хіба що з електромережею).
Не даю +, бо маю коване слово "світлина" за невдатне в значінні "фотографія". "Світлина" повинна мать значіння "щось світле".
Я пам'ятаю, що ми тут НЕ перекладаємо дослівно, але що означає "фото" ? Світла може бути менше чи більше, тож речі можуть бути світлими або темними. За відсутності світла вже НЕ існує ані світлого, ані темного. Малює світло, тому світлина.
Суфікс "-ин(а)" не має значіння "або те або те" ("у нашому разі "або світле або темне") чи "і те і те" ("і світле і темне"). Він не має й значіння наслідка якоїсь дії. Наприклад: "новина" ("щось нове", "нова звістка"), "чужина" ("щось чуже", "чужа земля"), "телятина" ("щось теляче", "теляче м'ясо"), "третина" ("щось третє", "третя частина"), "днина" (= "день"), "зернина" ("зерня"), "людина" ("одна особа люду"). Тож "світлина" може означать "щось світле" чи "цятка світла". Ото й по всьому. Коли хочете позначить наслідок дії світла, глядіть инших способів.
*свѣтьло-пис-ьн-іа; *свѣтьло- "φωτο-" + *пис(ь)- "γραφεία, γράφω (пишу)" + *-іа для назв приміщень різних призначень.
Чинне слово, є у словниках:
r2u.org.ua: світлярня
Фотография (заведение) – світлярня (Російсько-український словник ділової мови 1930р. М. Дорошенка, М. Станиславського, В. Страшкевича)
Світля́рня – Фотографічний заклад (агенція, лабораторія, студія тощо) (Тлумачно-стилістичний словник української мови)
[1. Отож Бондар, нагадаю, під час фотографування заснув, а я, невихований з тих часів «проклятого соціалізму», не втримався і почав сміятися. Порядкуючий усім власник світлярні сказав щоб я не сміявся, а краще розбудив «клієнта», бо, мовляв, процедура від того може ще більше затягнутись. 2. Є світлина-портрет цієї жінки, зроблена в 30-х або на початку 40-х років минулого століття. Імовірно, світлина зроблена в якійсь із львівських світлярень, невідомо в якій (з Вікіпедії).]
А "світляр" – фотограф:
фотограф
r2u.org.ua: світляр
На один склад коротше за "світлинарню".
Короткість не має бути на шкоду логіці семантичної мотивації словотвору. Бажан Козаченко слушно завважив коментарем вище про нелогічність сього слова відповідно до визначення самого поняття. Столяр *"ремезить столи ( ≈ "меблі; деревйяні діла")", лікар *"готує ліки чи лічить/лікує чи відає ліки", го(р)нчар *"чинить/ліпить гирнці", пекар *"пече". То світляр би мав логічно *"світлити, чинити світло".
Лікар працює з ліками, пекар працює з печінням, ви вже пробачте, але і світл(ин)ар працює зі світлом! Спитайте будь-якого фотографа (мій добрий друг заробляє на життя фотографуванням дітей у дитячих садках) в чому суть світл(ин)арства, він скаже, що 80% це розставлення спалахів, налаштовування того, скільки світла мусить потрапляти у вічко фотокамери, потужність вловлення цього світла, правильно поставленні об'єкти, правильно спрямовані спалахи, правильно розсіяне світло (мій товариш навіть подеколи ставив А4 при спалахові, щоби світло билося об нього і рівніше йшло), фотограф повинен глядіти, щоби світло не відбилося від стіни і не перемінило колір об'єкту, не зробило лице неприродного кольору. Щоби не засвітило його і не кинуло тінь де не треба. Щоби не було надто затінених об'єктів проти надто засвітлених. Щоби сонце пробивалося через краї волосся, але лице було видним. Щоби спалахи не робили лице пласким, а били світлом зі сторони. Щоби не перегукувались зі природним світлом, конкуруючи. Щоби камера потрібну кількість часу те світло у себе "ловила" (я не знаю, як це правильно називається). Щоб світло це сприймалось правильною чутливістю до світла, наперед налаштованою на камері!
"Світлинар" можна назвати людину, яка фотографії виготовляє. Фотограф же якраз 80% свого часу (щонайменш) працює саме зі світлом. Не зі світлинами, а зі світлом як таким.
++