На "фасад" є ще слово "лице". Вони так і виходить: нагорі лиця – чоло.

Є. Та й слово "чоло" є засвідчене в тямі "фасад", коли "причілок" як "фронтон". Я за обидві відміни.

<Та й слово "чоло" є засвідчене в тямі "фасад">

Tô mogeity si bouti, ta "ceolo = façade" ne teacneity muisli pèrenosou. Coli ueshy dœum e "gòlova", a pèreûd gòlovui e "liçe", to i pèreûd domou e "liçe = façade". Verx liça e ceolo, i verx pèrêdou domou — "liça" — yoho "ceolo".

Ya teamiõ ceomou u rousscé louci slovo "ceolo" znaciti "façade" (‹louci znaciti› "happened to designate"): cèrêz pœdménõ team, a-t'ge ceolo e i verxou i pèredi, tomou za pèrêdniœusty ceola i bé, védé, "façade" zuano "ceolo". Ta e cèsti oge, zagalomy, suoya truala pèrecazou uisoca i ròzvinõta stavebstua bé Rousy+Oucrayina nicda ne znala, tomou i suoya ròzvinõta i tocyna teamoslovou bui u rousscé cecati godé. Ay, sém i tam padõty ("occur") i yaca pitoma slova, ta tocynœusty yix uiznac e neconecyno pèuna.

I daunéixe'my ouge pisal, oge zapas pitœum slœu (ci pneû slœu) e cœulkœustno znacyno mnéy proti de daléye mnogéiõtya cisla (bezléci) team u rœuznax galõzex. Mogemo i "ceolo" zuati "façade", a-t'ge ceolo e ne lixe verx a i pèreûd. Ta slédno pac teagye bõdeity gleadati slovo za teamõ "fronton (phr.), frontone (ital.)". Ay, eaghelsca imenouieity onõ ceasty domou ne ôd slova "ceolo": ‹pediment›, ta ‹pediment› e, peruê, ne pitomo slovo, i drougê, i ne tocyno: e ôd *peremint ← *pyramid, uiznacya lixe trycõt tuar onui ceasti domou, i xotya trycõt tuar e ceastéy, bouaieity i poloucrõg. Simy roumeansca põty zuati onõ ceasti ôd teamui "ceolo" e pèrêd eaghelscoiõ lépxya.

Ne conecyno dóugeaty bouti pravé tuari "liçe" za "façade, facciata" ta "ceolo" za "fronton, frontone" — mojõty bouti i pocepova slova, cœuneç cœunçemy, i ‹façade, facciata› ta ‹fronton, frontone› sõty pocepovi tuari: ital. ‹front-one›, ne ‹fronte›, ital. ‹facciata›, ne ‹faccia›, ta u pnyx ushyaco imõty bouti slova "liçe" ta "ceolo".

"Tô mogeity si bouti, ta "ceolo = façade" ne teacneity muisli pèrenosou. Coli ueshy dœum e "gòlova", a pèreûd gòlovui e "liçe", to i pèreûd domou e "liçe = façade". Verx liça e ceolo, i verx pèrêdou domou — "liça" — yoho "ceolo"

Та ця думка є зрозуміла. Я й не проти неї, вже писав був кілька днів тому.

Сторінка "фасад" ( фасад ) під словом "чоло":
- אלישע פרוש
"Я бим чоло радше за "фронтон" беріг."

- Anton Bliznyuk
"Може бути й те, й те. Шо є ліпше не певен."

І ше нижче:
"+ Уживано в книзі "Архітектура у ріжних народів і на Українї" Вадима Щербаківського (1910 р.)."

Я лише кажу, шоби ми не вдавали, наче слова за "фасад" раніше не мали, особливо коли воно засвідчене в архітектуровій літературі. Мали й воно було "чоло", також "перід". Нині "чоло" не вживається, то можемо дійсно подумати за перевживання того слова за нову тяму. Загалом, мені до вподоби, але своє слово тут мають дати й, в першу чергу, архітектори, а тоді будівельники, й інженери. Так, так, "ніхто з них за мову не переймається, до того ж, вони не мовознавці, то й змісту їх питати нема", але є люди, які й переймаються. Їх ремесло, мають право дати своє слово.

<- Anton Bliznyuk
"Може бути й те, й те. Шо є ліпше не певен.">

Otô, a ya esmi, i pisal eimy ceomou.

<Їх ремесло, мають право дати своє слово>

E ‹priceûloc› taco ouge 'suoye' slovo? U leadscé e ‹przyczołek› za "fronton, frontone, pediment". Teagyco e rousscê slovo stalo nezavislo.
I Sami ge caziete: "ніхто з них за мову не переймається, до того ж, вони не мовознавці".

"E ‹priceûloc› taco ouge 'suoye' slovo?"

А хіба не своє? В ЕСУМ-і нич за то не згадано. А як мовите за його польськість, то це було би бажано якось підперти.

<підперти>

U leadscé e slovo ‹przyczołek› za "fronton, frontone, pediment" — seoho Vam ne staneity? Ci gadaiete to tuar o totogyné znacyeinïé sta nezavislo u obou móuvou?

<В ЕСУМ-і нич за то не згадано.>

Aha!.. 😊