А варто нам мати інше (окреме від решти світу) слово для позначення цієї групи? В нашій мові воно звучить і відміняється досить органічно.

До Чистилища

Garmane, (eid.) Garmanin

/ˈɣ̞ɑrmɑnɛ/, /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/

___
Slœumea *German- e yz zaxovanuix daunïx slovianscuix pameatoc neviedomo, ponevagy u dauninõ tó bie dóugyno bouti imea odinoho yz garmanscuix lioudiy, oge Sloviane iz nimy iztuicou ne imõ.
Nuinie ge e potreba u receni „Germanic“, yzocrema, na pr., pro oravotvœr móuv garmanscuix, i yac niemeçscoiõ samoiõ, pri ‹Deutsch›, caziõty ‹Germanische [Sprache]›, ci itailyscoiõ, pri ‹tedesco›, caziõty ‹germanico›, tac i mui, rousscoiõ, ne mogemo tui móuvui zvati œd imene „Niemeç“.

Imea lioudou ci plemene ‹Germanus, Germani› latinscoiõ bie viedomo ouge ou Çiesaira i Tacita, otge bie trualo (had been existing) ouge u dauniõ dobõ Slovian. Tomou gadax cyto za zvõcovo slovianscuy, ci, tocynieye, rousscuy tvar boü bui œd *German-.

U ranniõ slovianscõ dobõ, a tó i pisemnõ, *ge dava |ʒɛ|, dauxi bui tvar ⁺/ʒɛrˠmɑn•/, u razie *‹жєръман•, geruman•›, ci /ʒərmɑn•/, u razie ⁺‹жьрман•, gyrman•›. Prote /ʒ/ bui boulo veilmi nezvuicyno a tomou teagyco bui moglo bouti xireno u móuvie.
Istoslœuno e *German- yz keltyscuix móuv, i poveazano e iz cuimer. ‹garm›, d.-ir. *gairm „cricieti, galasouati“; *g e tou yz prai.-e. *j (u i.-e. badagnax viedomo he „ǵ“), a ono da, pràvilno, slovianske *|z|. Yasna riecy, i ⁺|zɛrmɑn•|, ⁺|zərmɑn•| bui tacoge lédva ci moglo nabouti poxireigna u móuvie. Pacye, tó slovo bui ne boulo ou Slovian preamo yz prai.-e., ale œd Keltœu, ci tó preamo abo ceréz garmanscui móuvui. A mui viemo na pricladie keltyscoho cerpagna slova „coróva“, cde kelt. *k e yz prai.-e. *ç (u i.-e. badagnax viedomo he „ḱ“), dauxi pràvilno slovianske *|s|, oge, bay douge ci prai.-e. *k, *g abo *ç, *j, keltysca slova iz *|k|, *|g| bie u slovianscui cerpano iz *|k|, *|g|. Otge preamo yz keltyscuix ci ceréz garmanyscui móuvui bui tó slovo boulo cerpano u slovianscui iz *|g|. Ta *german- → *geruman- abo *german → *gyrman- bui use dalo slovianske ⁺|ʒɛrˠmɑn•|, ⁺|ʒərmɑn•|.
A bui ròzveazati yac ominõti nezvuicynuy „dauneslovianscuy“ ci „daunerousscuy“ œdguib *|ʒɛ•| u seimy slovie *German-, razomy iz tuimy dauxi tomou slovou pitomo slovianscoho ci rousscoho vidou givoï móuvui dauninui — si riecy, a bui tó ne boulo yno cnigyno cerpagne ci perépisymenovagne cœnça XIX stl., mogemo gleanõti na deyaca daunia cerpagna u slovianscui móuvui.
Na pr., lat. ‹discus›, gr. ‹δίσκος› bie ceréz garmanscui cerpano u slovianscui iz *y → *u, sbt. *dyska ( = **‹дьска›) → *duska ( = ‹дъска›), a tó a bui perédati „tverdœsty“ |d| u tœmy storónscœmy slovie (por. Vasmer, na slovo ‹доска›: »Слав. ъ вместо ь отражает твердое произношение di в иноязычном слове«).
U ranniõ slovianscõ dobõ „tverdœi“ *|k, g, x| mogõ bouti ino peréd „tverduimi“: *|ɑ, o, u, ɯ, ɤ|, i ne mogõ bouti peréd „meaccuimi“: *|i, e͡ɑ̃, i͡e, ə|. Uzslœuno, he zamiesty **|dəska| ← *dysk- bie pœdstauleno *|dɔska| u rous., tac bui zamiesty *|gɛrˠmɑn•|, bui zamiesty nepitimoho *|gɛ| u d.-rous. boulo imovierno pœdstauleno *|gɑ|.
Pacye, u rousscœy móuvie bui |ɑ| u *|ga| → /ɣ̞ɑ/ boulo dodatcovo sloveisno i za medgizcladovuimy œdstõpnuimy ladgeignemy |ɛ, o| → |ɑ| peréd izcladomy iz |ˈɑ|, por., na pr., ser.-rous. /dɑstɑmɛnt/ ← /tɛstɑmɛnt/ tc.

Tacuimy cinomy, *|ge| → **|ga| → /ɣ̞ɑ/ u /ɣ̞ɑrmɑn•| bui i zaxovalo **|g| ≈> |ɣ̞|, zamiesty zvõcovo œddalenieychoho i nezvuicynoho tout |ʒ|, a razomy iz tuimy dauxi vierõtnoho daunerousscoho vidou.

>badagnax
Що це є?

>Garmanin /ˈɣ̞ɑrmɑnɪn/
У Вас 'g' є кириличне 'ж' тільки перед 'e'?