Значення слова
Герпетофобія — один із видів зоофобії, страх плазунів (виключно ящірок і змій), випадки подібної фобії можна спостерігати досить часто.
Приклад вживання

У людей, які страждають на герпетофобію, сила страху може суттєво відрізнятися.

Походження

від дав.-гр. ἑρπετόν — «плазун» і φόβος — «страх»

Приклади в інших мовах

мскв. герпетофобия

Слово додав

Перекладаємо слово герпетофобія

плазуноляк
3
4 січня

Додали'сте слово наново, бо Вам бї не по добї вобговорення? Не страшно, повторю, шчо казах.

4 січня

- за "-ляк" и в сей раз за "плазуно-".

страх плазуні́в
0
Boris Kolomoucenko 2 січня
2 січня

_
Полонізм.

2 січня

"Полонізм"

Правда? Ну, коли так, то сам проти сього перекладу.

2 січня

😆🤦‍♂️🤡

2 січня

"😆🤦‍♂️🤡"

Як усїди – покривили ся, вдарили ся по лобї, а шчо встаннє значить? Перетворили ся на блазня?

2 січня

_

2 січня

Кажете ж, оже "плазун" є "давно всталена тяма", то чому проти сього перекладу?

4 січня

"Правда? Ну, коли так, то сам проти сього перекладу."

Ідіот 🤦‍♂️

4 січня

Після стількох ударів по пицї й не дивно є, шчо гидйот єсте. Але не потрїбно є всюди повторювати, шчо єсте "непритомний", "невіглас", "ідіот", чи шче там хтось, люди бо й так то знають. А коли боєте ся, шчо хтось того не знає, то можете перейменувати ся на "Ярослава Ідіота / Невігласа / Непритомного", або, як Вам простерли суть, "Придуркова". Останнє, гадаю, є найгожїше 😂

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
2 січня

"мскв. герпетофобия"

Можете чи то дати ладний приклад из инших мов, чи просто його не давати?

2 січня

З якого дива. Я давно спеціяльно даю приклади з москвинської, щоб народ бистріше позбувався тих слів, які прийшли до нас через москвинську

2 січня

Гадаю, поле "Приклади в инших мовах " є не про то. Навпаки, давати приклад из инших мов є про то, шчоби показати, воже суть мови, де ся тяма йметь свій питомий одповїдник. У всякім разї, нема потреби давати в приклад той же перейняток у московській мовї.

2 січня

Хоча би пишїте "моск.", а не "мскв.", уже не вдин раз Вам то казав їм.

3 січня

Вдин-дин.
Так казав вам чи казав їм 😆🤦‍♂️

3 січня

Вам казав їм, дурнику. В сей раз не перетворили ся на блазня, чи й так уже блазень єсте?

3 січня

Ви досі хочете щось йому довести?

3 січня

"Ви досі хочете щось йому довести?"

Нї, з нього лише посмїяти ся можно.

3 січня

"Розвели тут дитсадок"

То нач таке тут розвели'сте, коли Вам то не по добї? 🤷‍♂️🤦‍♂️

4 січня

Посміятися можна тепер тільки з вас:
"Правда? Ну, коли так, то сам проти сього перекладу."
😆🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

4 січня

Посмїяли ся єсте? Йшче собї'сте пику добряче набили 😂😂😂

5 січня

Вибачте, що я з вас сміявся, не знав, що ви просто хворий 🤷‍♂️

5 січня

Вибачте й мене, шчо з Вас смїяв ся єсми. Нї, ясно, знав їм, шчо Ви, Ярославе, хвор єсте, та не думав їм, шчо гаж настільки, шчо сами того не всвїдомлювасте 🤷‍♂️

5 січня

<Вибачте й мене, оже'м¹ ся~сє~сьи² з Вас смїяв. Ни³, ясно, вїв⁴ їм~єм, оже⁵'сте, Ярославе, хвір~хвуор~хвур~хвür~хвуир~хвüір⁶, та не гадав⁷ їм~єм, ож(е) аж⁸ тілько⁹, оже сами того не свїдомуєте¹⁰.>

___
¹ — he usiaco déyeslovo i ‹eimy / 'my / esmi / 'smi› e dóugyno bouti na poceatcou

² — zaimeno ‹sea› e dóugyno bouti drougê pœusylé perva gòlôuna ( = nagòlosyena) slova

³ — "no" e ‹ni›, a ‹né› e "(there) is not, isn't"

⁴ — "to know about smth, to be aware, to have information, to informed, to have knowledge about" e ‹vésti, vémy, vési, vésty, vémo, véste, védeaty›, a ‹znati› e "to be acquainted / familiar with"

⁵ — ispreagyca/ispœuyca ("conjunction") "that" e ‹oge›, a ‹cyto› e "what; which"

⁶ — *o-pèregòlôs cepaieity i neomedyenui tuarui imên primêtui is *o u coreni; porœunaite isvédcyenœ u slœunicéx: ‹хорі́ш› (SIRM VI, 203: ‹хоріш›, gaslo na ‹хороший›), ‹скірен› (← *‹скір›; Glx. II, 873: ‹скірен›), ‹свїдім› (Glx. II, 855: ‹сьвідім›)

⁷ — ‹doumati› e "to ponder, to deliberate", a "to think (to guess, believe" e ‹gadati›

⁸ — he uineatoc, ispœuyca ‹a› i slova is ‹a› ne potrebouiõty prodévou ("prothesis"); ta coli xotéli'ste ounicnõti zévou, to mogli'ste pisati: *‹оже аж› → ‹ож' аж›

⁹ — "that much, so much" e rousscoiõ ‹tœulko› — Glx. II, 966: ‹тілько› "so viel"; se slovo mogeity znaciti i ‹only, just›, ale mogeity znaciti i ‹so/that much› ; roussca znaieity ocremo i slovo ‹ino› ci ‹lixye› za "only, just" — tô u veatscé slovo ‹только› znacity ino "just, only", tomou tam e potreba u ocremé slové ‹столько› i ‹настолько› ocremo uiraziti znacyeinïe "this/that/so much"

¹⁰ — Glx. II, 855: ‹сьаїдомува́ти› "Kunde haben, wissen"

Поділитись з друзями