водострах, літакострах, людострах (соціофобія), діркострах (трипофобія)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Водоля́к, -ку – водобоязнь
діркобоясть, людобоясть, богобоясть
Вартує вказати наголос – "бо́ясть".
Хоч я волів би дати перетягу односкладовому новотворові для цієї тями.
Можете аргументувати такий наголос?
Даю:
r2u.org.ua: боясть
Бо́ясть, -ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
додайте будь ласка тире перед своїм словом, бо воно задумувалося як переклад приставки "-фобія", а не самостійне слово
Боя́знь – це о́страх.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: боязнь
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
r2u.org.ua: боязнь
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)
r2u.org.ua: боязнь
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
-
Українською – "бо́ясть", а не "боязнь":
r2u.org.ua: боязнь
Хоч я волів би односкладовий новотвір для цієї тями.
Я б не вживав цього слова хоча б уже тому, що воно немилозвучне, з важковимовною звукосполукою "знь" наприкінці.
Арахнофобія - страх павуків, аквафобія - страх води, пеладофобія - страх злисіти тощо.
Приклади:
"Гидрофобия — водожах, водоляк, водожахання."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 29
https://archive.org/stream/slov30#page/n48/mode/1up
"Акрофобия — жах височинь."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 2
https://archive.org/stream/slov30#page/n22/mode/1up
"Антропофобия — жах людей."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 5.
https://archive.org/stream/slov30#page/n24/mode/1up
"Фотофобия — світоляк, ляк світла."
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології. (Галин М. А., Корчак-Чепурківський О. В.). – Київ, 1920. – С. 136
https://archive.org/stream/slov30#page/n155/mode/1up
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд
?
-фобія це не просто страх, боясть, ляк, жах, пуд тощо
Фо́бія - ірраціональний, інтенсивний і постійний страх, що викликається певними ситуаціями, діями, речами, тваринами або людьми. Основним симптомом цього розладу є надмірне й необґрунтоване бажання уникнути подразника, що відлякує.
Це відраза, огида + кляковіння, жах, треміт, тороп (не завжди, див. 
ксенофобія українофобія )
Що не завжди, зрозуміло
Як на мене, "пуддя" чудово це передає: дуже сильний, непояснимий, безрозсудний (ірраціональний) страх, коли людина пудиться в переносному, а деколи й у прямому значенні
? Цілком же передає сильний страх
Наголос на о (зазвичай), иноді на е. Пропоную слова утворювати від сполучення власне того, що боїмося та слова "тремтіти". Наприклад: літакОтрЕм, водОтрем, народОтрем, висОтрЕм, ліфтОтрем, котлетОтрЕм тощо. Можливо не з усіма словами, але деякі "сполучення" нормально, навіть менш-більш красиво звучать.
Не обов'язково ліпити слова разом.
Страх до павуків — арахнофобія. Страх до тісноти — клаустрофобія.
торопі́ти «відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти»
псл. *torpěti «лякатися», пов’язане з *torpiti «квапити», *tьr̥pěti «терпіти»;
споріднене з лат. torpeo «перебуваю в заціпенінні, в остовпінні»;
ви́торопити очі «дивитися злякано»
осторопі́ти «оторопіти»
оторопа́тіти «оторопіти»
сторопи́тися «злякатися від несподіванки»
торо́пити «полохати, лякати»
торопи́тися «боятися, торопіти»
то́ропіт «жах, страх»
торопле́ний «приголомшений, очманілий; [остовпілий Пі, полохливий]»
Мені здається, переклад добродія Карла-Франца Яна Йосифа доречніше для "-фоб"
goroh.pp.ua: мерзота
семантична контамінація "мерзнути" і "мерзити"
поєднує в собі тями "відраза", "огида" та "кляковіння", "жах", "треміт", "тороп"
мерзь «мерзота, пакість»
померзи́тися «відчути огиду»
Все ж не містить тяму "страх", але може застосовуватись до певних видів фобій (чи псевдофобій?).
Гідрофобія — водогида?
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Водоля́к, -ку – водобоязнь
Так, у прямому значенні -фобія -- не просто неприязнь, а сильний непідвладний страх
сильний непідвладний страх - це паніка
Там "страх" у дещо іншому значенні, як дії, наслідок, точніший, а не загальний стан
Можете пояснити?
о́страх, жах, ляк, боясть
акрофобия (acrophobia) – óстрах до височини; жах височини.
https://archive.org/stream/slovnuk_medu4nuy#page/n8/mode/1up
антропофобия (antropophobia) – óстрах до людéй; жах людéй
https://archive.org/stream/slovnuk_medu4nuy#page/n11/mode/1up
аэрофобия (aёrophobia) – óстрах повíтря, жах пéред повітрям.
https://archive.org/stream/slovnuk_medu4nuy#page/n15/mode/1up
гидрофобия (hydrophobia) – водожáх, водóбоясть, гідрофобíя, скаженíвка; сказ, -зу.
https://archive.org/stream/slovnuk_medu4nuy#page/n33/mode/1up
фотофобия (photophobia) – фотофобíя, світлоляк, -ку; ляк свíтла.
https://archive.org/stream/slovnuk_medu4nuy#page/n163/mode/1up
В. Ф. Кисільов. Медичний російсько-український словник. 1928
https://archive.org/details/slovnuk_medu4nuy
Звучить більш українською!
Цікаво, чим? Тим, що українці в дуже великім своїм числі на вміють спритно мислити українською мовою, й для плинності висловлення думок мусять помагати собі "буферними" складами, аби встигали в'язати слова, бо українська не є для них першою й єдиною мовою? Яка є суттєва різниця між "стоахом" й "о-страхом"? Або, чи не тому "острах" звучить "більш українськи", що воно, хай одним таки "о", та різниться від російського "страх"? Гляньмо на се тверезо.
Відповідь є, Єлисіє.
Префікс "о-" в ненаголошеній позиції може давати значіння поширення дії на весь об'єкт\суб'єкт, на всю поверхню або весь обсяг.
Тому "острах" тут не просто вицури мозку, а якби "оточнення страхом"; Я, як арахнофоб, скажу, що "страх" це коли ти боїшся підвищення зарплатні або зубного лікаря, але коли ти бачиш щось, до чого у тебе фобія, тебе страх обіймає, обволікає, оточує, огортає, ти не можеш ворухнутись і дихання стає тяжким. Це лишень моя думка, не волію на першість, але не скажу, що "острах" і "страх" це чисті синоніми. Для мене це трохи такі різні тями.
Різниця в відтінках значення між "страх" й "острах" таки є. Та не така, про яку Ви пишете. О- тут значить приблизність, тобто не страх "у центрі", а "епіцентр" страху. Про се свідчать аналогічні відтінки в словах з о- й в інших слов'янських мовах: слвц. o-báva, вят. о-пасение. Словацьке слово не значить дужий страх, а скоріше "побоювання". Так само як і руське "острах".
Гаразд. З народження українська мова не була мені рідною, тому всіх відтінків я можу не знати або не розуміти, тому лишаю завжди право за носіями вкраїнської мови з дитинства.
Про о- ви вірно кажете, але зичності недостає. Треба знаннями ділитись і людей направляти, а не товкти. Вже усіх українців важкими на розуміння назвали. Якась ворожнеча. Треба людей плекати гарними словами, щоб їм приємно було спілкуватись.
Коли кажуть острах, то це надає ознаку нецілковитості явища. [Недо]страх. Острах (поряд зі страхом). Близько до побоювання.
"Або, чи не тому "острах" звучить "більш українськи", що воно, хай одним таки "о", та різниться від російського "страх"? Гляньмо на се тверезо."
Влучно.
—