Паніка — психічний стан людей; несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей; неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Приклад вживання
Для полегшення або уникнення покарання для своїх підзахисних адвокати іноді вдаються до того, що повідомляють, що протиправне діяння було скоєно у стані паніки.
Походження
дав.-гр. πανικός − підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном
Паніка — психічний стан людей; несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей; неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Для полегшення або уникнення покарання для своїх підзахисних адвокати іноді вдаються до того, що повідомляють, що протиправне діяння було скоєно у стані паніки.
дав.-гр. πανικός − підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном
Перекладаємо слово паніка
Етимологічний Словник Української Мови:
Поля́ка — загальний переляк, паніка.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/поляка
"Почуття, стан дуже великого переляку, страху" sum.in.ua: zhakh
"Почуття страху, боязні" -- sum.in.ua: pereljak
Від "жах".
ЕСУМ:
буза́ «бешкет, безладдя, скандал; нечистоти, осад в рідинах»,
бузува́ти «карати; бити; наказувати; докоряти, лаяти; давати вирок».
sum.in.ua: sum
1) безладний рух, метушня; загальна розгубленість, паніка, викликані чим-небудь; замішання; 2) сильне хвилювання; неспокій, тривога.