Паніка — психічний стан людей; несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей; неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Приклад вживання
Для полегшення або уникнення покарання для своїх підзахисних адвокати іноді вдаються до того, що повідомляють, що протиправне діяння було скоєно у стані паніки.
Походження
дав.-гр. πανικός − підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном
Паніка — психічний стан людей; несвідомий, нестримний страх, викликаний дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину чи багатьох людей; неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації.
Для полегшення або уникнення покарання для своїх підзахисних адвокати іноді вдаються до того, що повідомляють, що протиправне діяння було скоєно у стані паніки.
дав.-гр. πανικός − підсвідомий жах, букв. вселяється богом лісів Паном
Перекладаємо слово паніка
"Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув.": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28170-metizh.html#show_point
Від псл. mętežь «тс.», пов’язане з męsti ‹ *męt-ti «мутити, бентежити», mǫtiti «мутити»: https://goroh.pp.ua/Етимологія/метіж