Вся суть "Карла-Франца": "чув дзвін – не знаю, де він". Про кальку почув правильно, про дати – додумав, бо в нього все впирається в 30-ті роки й Сталіна. Точно, що діагноз.

Слово в російських словниках з'явилося у 80-ті, в українську почало проникати в 90-ті. Про роки життя Сталіна знайдете в інтернеті.

Найсмішніше (і найпечальніше) – що у своєму намаганні "очистити" українську мову, не маючи будь-яких ґрунтовних знань і не бажаючи елементарно перевіряти жодну інформацію, "Карл-Франц" творить порожню пропаганду в "найкращих" традиціях сталінських мовознавців.

Ого як горить в московських тролів. Мені дуже приємно, чесне слово. І горітиме все більше, з кожним знищеним суржиком. Аби бодай вас, комуністів, трісло, а я б сміявся над вашим гробом, і над усім комуністичним кодлом, тому нервуйтеся, мені ваш гнів несе хіба радість.

Заді́яний — о полевой земле: истощенный, много раз пахавшийся и потерявший плодородие. "Земля задіяна".
Єдине схоже слово з дорепресивних словників, і з значінням геть не як у мові московитів.
Нате, пошукайте - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/16448-zadijanyj.html#show_point

Яскрава ілюстрація тези про сталінського мовознавця: перекручує все сказане, маніпулює й приписує опонентові те, що той не казав. Перебрехати, зманіпулювати, звинуватити – "Карл-Франц" іде шляхом своїх попередників.

Російсько-український народний сучасний словник 2009 року рекомендує "залучити (кого)".

Можу порадити Вам чудовий осідок, дорадянський словник, який показує живу незросійщену лексику української мови, словник, завершений (яке щастя) за 13 років до появи СРСР, створений під наглядом Бориса Дмитровича Грінченка:
http://hrinchenko.com/
Будь-які слова можна там пошукати, якщо їх у словнику живої української мови немає, але вони є в мові російській, і з'являютсья в мові українській уже в 1930-ті роки, уже можна мати певне переконання про штучність цих слів в українській мові (як є зі словами "своєрідний", "розчаровуватись", котрі проникли в українську мову стараннями більшовицьких мовоукладачів – за сталінських часів терору 1930-их років).

Вибачте, але "залучити вибуховий пристрій" НЕ можливо. Людину можна залучити до своїх лав, але воно до якоїсь мити буде бездіяльна. А пізніше цю людину задіюють. Чи що роблять з вибуховим пристроєм чи такою людиною ?
З усією повагою до шанування іноземців прошу вас надавати зразки слів і висловів. Бо відкидати легко. Шанувальники анґлосуржику теж відкидають, москвамовні теж відкидають, а словник Грінченка вже за часів створення був дуже обмеженим, а тепер і поготів.
То як нам відновлювати мову ? Чи може нам допомогти досвід Австро-Угорщини ?

З тим, що "залучити" більше про живих об'єктів, погоджусь, тому я такого слова сюди не давав.
Та це не означає, що ми мусимо лізти брати російські слова! Слова "задіяти" не використовував жоден українець до часів ката Сталіна, тож робіть висновки про зросійщеність вашого оточення, коли вам таке слово рідне.
Усі цивілізовані підкорені народи пройшли етапи очищення своїх мов від лексики народу-підкорювача (https://uamodna.com/articles/puryzm-u-terminologiyi-ukrayinsjkyy-dosvid-na-evropeysjkomu-tli/).
Слово "задіювати" як і тисячі инших прийшли не мирно, їх вносили зі спаленням тих словників, які російщити українську мову не бажали! Зі вбивствами (це не перебільшення!) тих мовознавців, які відмовлялися російщити українську мову! Зі засланнями в далекі країни тих, хто не хотів мовчати, навіть коли ця людина нічого лихого проти режиму не казала! Словник Грінченка "обмежений" лиш через гніт столітній, коли нашу мову нищили, прирівнявши до діялекту російської! Бо не давали творити мову високого стилю! Бо робили все, щоби її не стало!
У нас є вибора: або створювати нові слова, повертаючи давню забуту лексику, даючи нові тями забутим словам, використовуючи давні забуті корені АБО тупо взяти російсько-російські словники (названі російсько-українськими) і списати все цяту в цяту. Але тоді не дивіться зле на тих, хто українську мову зватиме діялектом російської.
Ви дорослий чоловік, робіть як знаєте, але й буду всім єством своїм виступати проти такого сліпого калькування мови російської! А кому рідні слова внесені в часи Сталіна за його наказом з мови російської в українську для захисту теорії "трьох братніх гілок від єдиного народу", хай їдуть за парєбрік, бо українська мова – не діялект, і ми маємо мати свою рідну, на питомому тлі створену лексику, і так і буде.

Я цілком згоден з вашим ставленням, але, ще раз наголошую, замість отаких великих закликів внесіть щось на розгляд. Гаразд, нехай то буде НЕ слово, нехай спосіб побудови речення, але хоча б щось придатне до вжитку.
Якщо москвамовне мислення деяких співрозмовників заважає, чи НЕ повною мірою пояснює те, про що розмовляють, ми можемо перейти на анґлійську. Який відповідник дієслову "to activate" ?
Поки з ваших слів я бачу що все погано - події минулого, співрозмовники-москалі. Але інші мови мають засоби висловити цю думку, а українська - ні. Нехай то буде НЕ одним словом, а трьома-чотирма, чи замість безособового речення введемо особу дії, чи ще якось.
Як висловити цю думку ? Як назвати оцю річ, з використанням якої впливають на пристрій і отримують відомості про його поточний стан ?
Ось працює млин, але ми НЕ маємо можливості щось із ним робити - потребуємо якусь лопату засипати туди насіння і вигрібати борошно. Як оту "лопату" назвати стосовно обчислювал, служників ? Що таке "console" ?
Зараз використовують або "консоль" (що нам взагалі НЕ про що НЕ говорить), або "приставка", що, наприклад, чеською означає "перерва", дещо схоже на "смерть".
Бачите, я теж вмію багато писати. На жаль, поки ми без придатного до вжитку слова.

Нічим вам не перечу, теж відчуваю смуток за бідність української мови на теренах термінології (такої як "активувати", "консоль" тощо), саме для цього й існує цей осідок – шукати українські слова. І це красно, я би потиснув руку щир тому, хто сайт цей сотворив.
Так, я виступив проти слова "задіювати", яке для української мови таке ж чуже, як і "консоль", але це не стоїть на заваді шукати ще слова, українська мова багата, сьогодні ввечері я дам на осідок слово "задіювати", тож зможемо усі разом (усією Руссю-Україною) шукати замінник російському слову.
Я буду радий бачити кожне нове слово, кожну нову пропозицію. Вірю, рано-чи-пізно ми знайдемо чудовий влучний відповідник дійсно український для "задіювати", і для ще багатьох чужих слів.

Жду од вас назву словника нерадянського періоду, де російське "задействовать" перекладено українським "задіювати".

З якого дива я маю називати такий словник? Обґрунтуєте?

А й дійсно, вам ж комуністичні словники милі. Даю цитати про очільника "Словника Української Мови" чоловіка Білодіда:
Іван Білодід у своїх працях розкривав тему так званої «гармонійної» національно-російської двомовності,[2] що стала однією з головних наукових тем мовознавчих інституцій та закладів Академій наук республік СРСР. З участю І.Білодіда посилено розробіток наукової програми «Роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування», в Києві виходять його праці: «Ленинская теория национально-языкового строительства» (К., 1972), «Мова і ідеологічна боротьба» (К.: Наукова думка, 1974, 84 с.), «Всяк сущий в ней язык…» (К., 1981), «Русский язык — язык межнационального общения народов СССР» (К., 1976), «Русский язык — источник обогащения языков народов СССР» (К., 1978), «Функционирование русского языка в близкородственном окружении» (К., 1981), «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984) тощо.
Білодід доводив, що російська мова може й повинна мати домінантне становище в СРСР.[3] Вважав, що «двомовність на Україні — це той вид білінгвізму, при якому обидві мови, що знаходяться на високому рівні розвитку всіх своїх функціональних стилів, з однаковою широтою і рівною мірою використовуються народом».[4]
У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».
Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, Дружби народів, «Знак Пошани», а також медалями.
В 1971 році став лауреат Державної премієї УРСР ім. Т. Г. Шевченка за створення «Русско-украинского словаря», лауреат Державної премії СРСР (1983, посмертно).

Який же Ви вкрай дурний... На цьому спілкування завершено.

Для решти, крім московського троля "Карла-Франца", залишу тут нагадування про його брехню:

Вся суть "Карла-Франца": "чув дзвін – не знаю, де він". Про кальку почув правильно, про дати – додумав, бо в нього все впирається в 30-ті роки й Сталіна. Точно, що діагноз.

Слово в російських словниках з'явилося у 80-ті, в українську почало проникати в 90-ті. Про роки життя Сталіна знайдете в інтернеті.

За вами тут не скучатимуть.