запозичене з латинської мови, можливо, через німецьку (двн. lilja, свн. lilje, нвн. Lílie «лілія»);
лат. lilium (мн. lilia), як і гр. λείριον «тс.», походить з якоїсь східної середземноморської мови;
джерелом вважається єгип. ḥrrt (копт. hrēri, hlēli), пов’язане, можливо, з хам. ilili «квітка», берберським alili «олеандр»;