Від слова "прятати": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49953-prjataty.html#show_point
Прикметник "надмогильне", що є в словниках, означає "те, що міститься над могилою".
"Село спало.. Щось нагадувало кладовище з його тишею, таємничістю, надмогильними хрестами" (Михайло Коцюбинський)
Мавзоле́й – мавзоле́й, надгро́бок (-бка).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
r2u.org.ua: мавзолей
Мавзолей – мавзоле́й, -е́ю, надгро́бок, -бка́.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
r2u.org.ua: мавзолей
Мавзолей – надгро́бок (-бка), мавзоле́й (-ею).
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)
r2u.org.ua: мавзолей
мавзолей гр. великий надгробний будинок,
https://archive.org/details/chuzhykhsliv/page/n175/mode/1up?view=theater
Кузеля З. Словник чужих слів. — Київ ; Ляйпціґ “Українська Накладня”, 1918. — С. 179.
sum.in.ua: ghrib
“Спеціяльна споруда, де ховають тіло померлого”.
Не в українській мові.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10573-ghrobnycja.html#show_point
За потреби, ми можемо розширювати значення слів, аби позбутися чужизмів.
Не тоді, коли це є наслідком впливу мови російської (рос. "гробница", що українською перекладається як "домовина").
Яка цікавинка, Карле-Франце: "домовина" перекладається і як "труна", і як "гробниця". Не бачу жодних причин не надати гробниці значення "мавзолею".
Гробниця в українській мові це російський "гріб".
Тобто, буквально, всередині кожного мавзолею є гробниця, в якій спить вічним спочином якийсь король чи імператор.
Назвавши мавзолей гробницею, вийде, що археологи знаходитимуть тіло всередині гробниці усередині... гробниці!
xD
Час нас розсудить ;)
Знання української мови нас розсудить.
Знання то знання, але на цім осідку постійно розширюються значення слів. Не тямлю, чому ви вирішили, що не можна розширити й "гробницю", яка поза вибором має стосунок до тамтого світу.
Бо мавзолей — велика надмогильна архітектурна споруда, а гробниця це зовсім инше.
Ні, мавзолей українською називали - надгро́бок.
Див. надолі