r2u.org.ua: найми
Дивне питання од людини, що начебто розмовляє українською.

Олексо, не душіть.

Звідки ж то ви набрались такої мудрості? Певно не з книжок, бо в словниці читаємо: "Віддавати (віддати, здавати, здати і т. ін.) в найми: а) здавати кому-небудь на тимчасове користування, в оренду. Господарство у Мошка було мізерне, поля Гершкового не оброблював, а віддавав його в найми за другий сніп (Іван Франко, III, 1950, 47); — Кімната, яку ми вирішили здати в найми, — одна з найкращих (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 296)" (sum.in.ua: najmy).
Якби ви були дали собі труда подумать, то й самі б, може, дійшли думки, що між орендою роботи, послуг чи речі нема одмінності.

Кажіть за себе.
Навіть оренда ≠ найм з правової сторони. Це вам будь-який правовик розкаже.
Так само я б розрізняв у найми та напрокат.
Якщо ви вважаєте, що внаєм чи то москвинське, чи то галицьке, я тоді пропоную внайм

"Якби ви були дали собі труда подумать, то й самі б, може, дійшли думки, що між орендою роботи, послуг чи речі нема одмінності."

А що ся стало?
У найми, в значенні оренди, бачимо тільки у галицьких письменників.
Сум-11. Там багато чого напхали польського та москвинського. А можете навести приклади не галицьких письменників?

"І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І Рай у найми оддає!"
(Т. Шевченко. "Єретик").
Ви й самі могли б легко знайти ці слова, щоб не ганьбиться дурно.

《Навіть оренда ≠ найм з правової сторони. Це вам будь-який правовик розкаже.》
Може, для правників там є які ваговиті подробиці (які ж саме?), а мені то все однаково. І там і там наймають когось чи щось на час.

《Так само я б розрізняв у найми та напрокат.》
Навіщо?

《Якщо ви вважаєте, що внаєм чи то москвинське, чи то галицьке, я тоді пропоную внайм》
Ще гірше: це те саме слово, тілько без усувного голосного задля милозвучності.

P. S. Українська мова не знає слова "москвинський". З цим значінням звісне слово "московський".

P. S. Московський — що належить Москві
Москвинський, москвин — Московщині.

А те, що раніше не було. Так раніше олії не було, а тільки масло, мови не було, а тільки языкъ.
Чи ви хочете законсервувати мову, зробивши її мертвою латиною чи церковнослов'янщиною?

《P. S. Московський — що належить Москві
Москвинський, москвин — Московщині.

А те, що раніше не було. Так раніше олії не було, а тільки масло, мови не було, а тільки языкъ.
Чи ви хочете законсервувати мову, зробивши її мертвою латиною чи церковнослов'янщиною?》
Я радо вітаю нові українські слова, коли їх творять згідно з українськими мовними законами та коли в них виникає потреба. А ви часто не додержуєте цих умов, та ще й одкидаєте слова, засвідчені в живій народній мові та в класиків. Тож годі й докорять мені, що я не вживаю ваших слів, утворених наперекір мовним законам і потребам. "У нього пика бридка, а він на дзеркало наріка" – це про вас.

Відкидаю тоді, коли намагаються наліпити купу значень на одне слово без потреби.
Чому в нашій мові виникає купа англосуржику? Тому що мовцям хочеться до кожної тями знайти відповідне слово, а не ліпити на кілька тям одне слово, як це часто буває у вас. Тому я кожного разу за це до вас чіпляюсь, проте підтримую ваші новотвори.

Щодо потреби та мовних законів.
Я вже пояснив, що потреба є.
Московський ≠ москвинський.
Московщина — москвин, а не, наприклад, московець, щоб не було похідного від нього московський.
Москвин — на взір грузин, вірменин, русин, болгарин тощо. Похідне слово — москвинський.
Яких мовних норм тут не додержано?

《Чому в нашій мові виникає купа англосуржику? Тому що мовцям хочеться до кожної тями знайти відповідне слово, а не ліпити на кілька тям одне слово, як це часто буває у вас.》
Англосуржик – наслідок поганого знання української мови, передусім серед московськомовних українців, що разом з галичанами панують в українських ЗМІ. А багатозначність – звичайнісіньке мовне явище, бо вигадувать і запамнятовувать нове слово на кожний одтінок значіння трудно й непотрібно.
《Я вже пояснив, що потреба є.
Московський ≠ москвинський.
Московщина — москвин, а не, наприклад, московець, щоб не було похідного від нього московський.
Москвин — на взір грузин, вірменин, русин, болгарин тощо. Похідне слово — москвинський.
Яких мовних норм тут не додержано?》
Прикметники до "вірменин", "русин", "болгарин" – "вірменський", "руський", "болгарський", а не "вірменинський", "русинський", "болгаринський", і тілько прикметник до "грузин" – "грузинський" – певно, щоб не плутать його зо словом "грузький". У словницях пишуть, що "московський" значить "(велико)русский". Слова "москвинський" там нема. А ви його чогось вигадали та пхаєте, наперекір мовному звичаєві.

Знову за рибу гроші.

Русин — і русинский (карпатські русини), і руський (давньоукраїнський, староукраїнський). Знову таки, щоб не плутати.
Московський — від Москви.
Щоб не було плутанини, я пропоную москвин, москвинський.

《Знову за рибу гроші.

Русин — і русинский (карпатські русини), і руський (давньоукраїнський, староукраїнський). Знову таки, щоб не плутати.》
Тут нема чого плутать. То ви, навпак, утруднюєте справу. Коли українець русин і в Карпатах живе русин, то чого прикметник має буть там "руський", а там – "русинський"? Як хочете казать саме за карпатських русів, то можна вточнить: "карпатськоруський".

《Московський — від Москви.
Щоб не було плутанини, я пропоную москвин, москвинський.》
Наша пісня гарна, нова... Дарма що і в словницях і в книжках з цим значінням здавна згадане слово "московський", ви своєї правите. До вас не було плутанини, і після вас не буде.

<Як хочете казать саме за карпатських русів, то можна вточнить: "карпатськоруський".>

+

а чому не "карпаторуський" на взір україномовний, англомовний, франкомовний?

Такі прикметники зазвичай утворюються завдяки суфіксам "ськ", "цьк" та "зьк"
Ніхто ж не каже "росіємовний", а саме "російськомовний"
По-суті мало би так бути і в інших словах: "українськомовний"(цей варіянт теж можна часто почути), "англійськомовний"(а ось його чомусь рідше вживають) та "французькомовний"

Так, але це ще залежить від милозвучності: росіємовний звучить невдатно. Щождо українськомовного (нав'язаного мовознавцями) та україномовного, то це як "перефразовування" і "перефраза", "перекуповування" і "перекуп". Мовна вживати довші назви, але частіше почуєш коротші, бо народ тяжіє вживати коротші слова. Так само і з "україномовним".

Інколи ви таку дурню пишете — "сталінській Ізюмова".
Це дорепресивний словник, а не сталінський

Може, нагадаєте мені, якого року почав царювать Сталін?
Дух гніту, що закінчився згорненою коренізацією, вистигав у СССР потроху. Помітно, що мовознавці вдавались до самоцензури. Московщини трапляються вже в словниці Кримського, а в Ізюмова – і поготів.

Ще раз!
До 33-го це не сталінські словники.
Крапка

Ви хочете, щоб я мав вашу крапку за довід абощо?

Якщо й у галичан, то вже точно не москвинське 🤷‍♂️

"Галицьке, з польської"

🤦‍♂️

Ви читаєте неуважно. Про це написано в словниці.

<Ви читаєте неуважно. Про це написано в словниці.>

<"Ви-" тут правда є зайве, але не тямлю до чого тут польська.>

‹ui-› e tou zaivo, ta ci iz leadscui ne'ma docazœu, darma ci slœunic cazieity. A co bui védomo oge ne e iz leadscui, boulo bui ‹ui-› u readé? Sméxyno.

Не розумію, що пишете.

"A co bui védomo oge ne e iz leadscui, boulo bui ‹ui-› u readé? Sméxyno."

Не певен чи зрозумїв єм.

<"A co bui védomo oge ne e iz leadscui, boulo bui ‹ui-› u readé? Sméxyno."

Не певен чи зрозумїв єм.>

And even if it were known that it's not from Polish, would ‹ui-› work well? Ridiculous.

"co" тꙋ въ Васъ значıть "if", ӷє въ "колı"?