Чи не суржик, який уперше зявляється аж у 1973 році - зниканий з російського "тонина" http://uacorpus.org/
Слово є й у словницїх говірок.
Яких
Muilil eimy. Baciõ ino ou Onixykeficya (sl-k góuora boykwf ІІ, 295), i to: <тончина́> "тонкість, тонка частина чого-небудь". Ale tam ge uixe e <тони́ти> "стоншувати", ueda i na ("сугеруючи") tuar *tònina.
Вам на думку не спадало, що тонкостями стали називати саме через те, що в радянські часи в Україні ВСЕ було російськомовним?
А Вам на думку не спадало, що Вашій об'єктивності стоять на заваді комплекси в поглядах?
Це можна сказати всій людині, хто не без суб'єктивности? Хіба роботи й мертві.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: тъность/тоность; Сіѫ тъность не мъноги имѫть = "Сьому нюансю не богато хто розуміє").
Даруйте, але що то за джерело "поуч. митр. дан."? Чи не поучання митрпополита Даніїла — того самого попа Московського Царства 16 століття, що ще боровся з "жидовствующими"?!
ru.wikipedia.org: Даниил (митрополит Московский)
Звиняйте, якщо помилився. Але тоді вимагаю вказати автора джерела.
Це слово (нюанс) вже давно вжиткове. Сконцентруймося на неологізмах та новітніх варваризмах, особливо термінологічних.
Отут не погоджуся, бо "тінь" - праслав'янський корінь, "від-" - питомий префікс із значенням часткової дії або якості. А те, що "тінь" пішла майже по всіх слов'янських мовах, то вже не наш клопіт.
То й що? Мало не кожне слово російської мови побудоване на слов'янських коренях, то нам тепер кожний суржик виправдовувати?
ЕСУМ:
опрічник «чоловічий індивідуум»
опрічниця «жіночий індивідуум»
опрі́чний «окремий, особливий»
goroh.pp.ua: опріч
ЕСУМ:
опрічник «чоловічий індивідуум»
опрічниця «жіночий індивідуум»
опрі́чний «окремий, особливий»
goroh.pp.ua: опріч
Неправда. За 3 значенням "окремий, особливий", "Такий, що стоїть осторонь".
Кому то кажете? "окремий, особливий", "такий, що стоїть осторонь" → "нюанс" – який зв'язок??
Вочевидь, кажу вам, пане )) "Нюанс" - то в т.ч. "окремий випадок". Тому так, "опрічність" збігається з "нюансом" в одній із сем.
Спасибі Вам за підтримку.
Не скільки переклад, а запис «nuance» для тих, хто передає [y] як /i/. Приклади з гинших словянських мов: пд. словянська, пн. македонська² «нијанса»; чеська «nuance», але вимова «nyanse»³ ⁴; словацька «nuansa», але вказує на вимову [nü-]⁵. Як бонус, латвійська «nianse»⁶.
¹ https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search_by_id&id=eF1gXxM=&keyword=nijansa
² http://drmj.eu/synonyms/show/нијанса
³ https://bara.ujc.cas.cz/psjc/search.php?heslo=nuance&zobraz_ps=ps&zobraz_cards=cards&pocet_karet=50
⁴ https://ssjc.ujc.cas.cz/search.php?heslo=nuance&hsubstr=no
⁵ https://slovnik.juls.savba.sk/?w=nuansa, припускаю, «ü» — німецька, бо має тий самий звук.
⁶ https://tezaurs.lv/nianse
Множина — тонкощі.
Калька російського "тонкость", "тонкости".
Не калька. Таке й близькі значення є в сього слова й спільного корене словах и в друс. пам'ятках. Ба, й в инших мовах похідні слова від лат. subtilis за "нюанс" походять від первісного товку "тонкий". Себо ту є типологія семантичного розвою "тонкість, тонкий" => "нюанс, дрібна деталь/відмінність" доволі широка. Ще й в їврийській мові "нюанс" є передано тягом: הבדל דק ועדין /hевдель дак ва-адин/ "різниця тонка й мяка".
Тоді дайте приклади мови до періоду СРСР, коли українці вживали "тонкість" у тямі "нюанс", щоб хоч один незалежний словник підтвердив?
Та зрозумійте вже, що існування такого значіння в мові гебраїв, латинян, та хоч суомі не може бути доказом, що це слово рідне українській мові! Годі вже з нас кальок чужих мов.
Чи свідчено в польській, чеській, словацькій, н-лужицькій, в-лужицькій, болгарській, македонській чи сербохорвтській мові подібний розвиток - тонкість - нюанс?
-