/ˈjidnenɐo̯ˈrɒu̯ɕkɐˈkŋɘ͡astβ̞ɐ/; /ˈjidnenio̯ˈrɒu̯ɕkʲiˈβ̞ɔɫʊɕci/
Еднєна Оравска Кнѧжства / Еднєнѡі Оравскѡі Волости
Eidnena Orausca Cneagystva / Eidnenœi Orauscœi Volósti
Щодо переклада ‹волость›– emirate, ‹волостель›– emir, admiral, гляд. истослівя орав. أَمِير.
Мїсть акронима гилю всїченя: Еднєнѡі Волости
Yac tó e „The UAE“ a ne „UAE“, to scorieye poprauno bui tacui ‹Eidnenœi Orauscœi ...› (niesmi pèuen cyto do „cneazstva“).
Чи'сте мали на гадцї як віддати якроним про руську?
Як різнити "оравський" (од "орава") та "оравський" (arabic)? Чому берете через грецьку? Свідчені суть "ораб", "орап" (також пор. "опат" (abbate), що віді через италські черпано є), хоча також є "Аравія" через бовгарську.
»Чому берете через грецьку?«
__
Бо то є первинне, найстарїше жерело. А йні ж твари так чи онак суть уторинні.
»Як різнити "оравський" (од "орава") та "оравський" (arabic)?«
__
Нияк не є.
Тож arab = орав?
👍
Чи вірно є перекладати "омир" словом "князь"? Бо це є ледве не ге "султан" перекласти як "гетьман".
*емир
Не розумїю, чесно, ваше порівняня вповнї. Як ви мїните, різноту тих чинів: себто, ‹султан›, голова богодержної держави, проти, ‹є҅тман›, голова війська й військової держави, то думаю рїч є не в тім. Питання радше чи є ‹кнѧзь› семантично найгіднїше слово. Знову таки, раджу глядати саме истослівя: https://en.wiktionary.org/wiki/أمير#Arabic
Зогляду на послїдне, руська може й мати точнїшї відповїдники. Думаю, могли би відвїтити хороше ймена зо двох корене: *vold-, *vod-. Серед сих двох, мабуть перший є найточніший. Тому й дав як другійцю переклад ‹Еднєнѡі Оравскѡі Волости›.
Гаразд, а як утворити чин од "волость"?
«Щодо переклада ‹волость›– emirate, ‹волостель›– emir, admiral, гляд. истослівя орав. أَمِير.»
*volód•tel•ji (Жел.: волостїль)
Не вадить, що в них земля названа від имени чину (ге князь → князтво, цісар → цісарство), не навпаки?
‹волость› и ‹волостель› не суть одне від другого: *volód•tel•ji; *volód•t•ь
»Чи вірно є перекладати "омир" словом "князь"? Бо це є ледве не ге "султан" перекласти як "гетьман".«
+
Ні, в жаднім разі.
@Данило Ганич
"Емірати" йде від ягел. "Emirates" із їхнім підчепом "-ate", що його в инших мовах перекладають. Тож подаю зі "-ства" (одн. "-ство"). Пор. "царства", "господарства".
"Arabe" ймовірно мало би дати в укр. мові "ораб". Даю з новішою протезою "г-".
Припиніть цей жах!
Це Ви припиніть катувати вкраїнську мову своїми ченцевищнями.
Знову показуєте своє нерозуміння й збочування.
Годі паскудити мою Мову! Свого язика -- будь ласка, а од моєї мови -- геть!
romanotvir.org.ua
Ні, це Каролінотвір. Я настільки дурного не додаю
Сим визнаєте, що часто додасте безглуздя.
»Даю з новішою протезою "г-"«
__
Не цїло вїрне реченя. Достава [ɦ] є новїша ниж [w] тілько в звяжмїннім(фонетичнім) товцї, бо є найперва в руській. Обаче від йих появи, вни суть крайово мїнні(alternating).
Чи можете єсте повісти, будь ласка, викрайніше (в подробицях) коли яка протеза виникла?
Про час головне є вож *w таки була давня перед *о, бо після зведеня *о неминуче одержало *w. До пятнадцятого(правї й у 13, 14) суть першї прояви *w перед незведеними *о(однак, тяжко й говорити про крайовий дїл тодї). Тодї, вочевидь, *h було зовсїм не так ширене. Але справа саме в тім, ож йих велике повсюдженя стало близько 16 ст., а йзоґлоса та йде досить читко мїж бойк., надднїстр., зах. вол. з одного боку, й поділ., сх.вол. з другого(про йзоґлосу гляд. Shevelov: Historical Phonology of The Ukrainian Language, ст.572). Там та голосна суть уживана рівнобїжно, й різниця є в краї котрого доставного. Тому й будучи в певнім товцї правдою, реченя "*h є молодше ниж достава *w" є облудне.
Окрім *h і *w які ще бувають протези перед *о?
*j
Наприклад?
йозеро
Иносе, як давно воно виникла? Чи не з лядської є?
Як проходити по ним усїм: дуже рїдка l (/ɫ/)(свїдчена в «лотава»), тяжко рїдча(й теворетично міжна) *r (свїдчена в «рѫтроба»), ʕ ([ʕ]) у говорах котрі рушили всї доставні; о *j перед *о як доставнім я вїм найменше, та єм певен він є дуже ширений у сх. й сер. полїських говорах, як и в бїлоруських– сх. полїське [jani̞] але [wʊ̯͡on], ‹ѡн, онъı›. Крім, є свїдчене мя «Момрось» як твар «Омрось»(Словник української мови Б. Грінченка(Т.4)), истослівно ‹Омрось:Омроса›, від "Вомрось" < "Омрось" < грц. Αμβρόσῐος; вїдї, через доставне /w/ вподоблене до наступного /m/, /w...m/ > /m...m/.
Не знав, що може бути даже епентетичне л/р. Та хай там як, а найєстесніше звучить самі в або рідше г.
То може бути вподібнення до чогось, а не правильна протеза, либонь.
Ні, то таки не вподібнення ге зі "м"
Підкажіть, чи поправно є "єднен"? Чи там таки 'ї' мабуть? І може таки "є(ї)днАн"?
Твар "єднен" є певно невїрний, вїрний є "їднен". Так, почеп -а- є можен, хоч проти -и- він уторинний, и значить итеративність и протяжність дїї.
єдьньнъ? єдьнєнъ?
Пани Шевцова вочевидь має на гадцї *єдьнєнъ > еднεн(eidneun).
Міню Вам.