Пан — це ввічлива, шаноблива форма звертання до чоловіка, жінки (пані), заможної пари або групи декількох осіб (панство).
Приклад вживання
Вітаю Вас, Пане Володимире, в нашій новій міській клініці! Чим можу допомогти?
Походження
Від пол. pan, пор.: ч. pán (т.с.), слц. pán (т.с.) <– ст. hpán <– від давньоіранської *gu-pāna-/ *gau-pāna- «коров’ячий пастух, охоронець скоту» і pāna- «захист, охорона, сторожа», похідне від *pā- «берегти, захищати»
Можливо моє видіння польського впливу на українську легко перебільшене, та інколи чув, що «пан/пані» використовують як вставний вираз для підсилення тями «Ви»
чоловік (гоноратив)
Щодо цього слова досі точаться дискусиї про його питомість.
ще панна
Виходе кличний одмінок пане для обох родів.
Для чоловічого роду: пане!
Для жіночого .. : пані! (т.с.)
А коли н. в. паня, а не лядське pani?
Чого ж тоді пані неодмінюване слово?
Йой, ні, Шевельов пише, що це є пряме черпання з лядської.
Це Ви мабуть в д. Поруша читали ;)
Та наче було звичними буквами написано 😁
😁