— Пан, форма кличного відмінка пане (запозичене від пол. pan або чеськ. pán) — форма ввічливого звертання, гоноратив у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицьких та частково білоруській.
Тотожне значенню слова «господар».
Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого, .. ніколи не кінчалась (Коцюб., І, 1955, 335); // Належний панові, пані. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий - На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі
Пан, форма кличного відмінка пане (запозичене від пол. pan або чеськ. pán) — форма ввічливого звертання, гоноратив у низці слов'янських мов: українській, ...
Госпо́дар - гарний мінник (колись титул) — слов'янський титул правителя, який використовувався монархами Східної Європи — правителями
Русі-України, Литви, Московії, Волощини і Молдавії ...
Дурня якась. Навіщо його сюди перти?
Пан — нейтральне слово, тому добре можна вживати в оф. мові до людей, яких ми не любимо, зневажаємо. Наприклад, не скажеш господар Медведєв, Путін, Соловйов, Лавров чи господарка Скабєєва 🤷♂️🤦♂️
Якщо не любимо нашої питомої мови то хто нам винен - - , мабуть(без мабуть) МИ САМІ й ВИННІ. Українство, твориться не зрадниками.
"Господарю!"
/
Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого, .. ніколи не кінчалась (Коцюб., І, 1955, 335); // Належний панові, пані. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий - На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі
Це слово Відкинуто — впорядники осідку та спільнота вважають що переклад не потрібний.
👎
— Пан, форма кличного відмінка пане (запозичене від пол. pan або чеськ. pán) — форма ввічливого звертання, гоноратив у низці слов'янських мов: українській, чеській, польській, словацькій, верхньо- та нижньолужицьких та частково білоруській.
Тотожне значенню слова «господар».
Пан-одружений чоловік.
Панок, панчик (зменш.), паниченько (пестл.).
Пані-заміжня жінка.
Панич-неодружений.
Панна-незаміжня дівчина.
Панночка, панонька (зменш. пестл.).
Паничик-хлопчик.
Панянка, паняночка (зменш.)-дівчинка.
Панятко-мала дитина.
Панота (збірне).
Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого, .. ніколи не кінчалась (Коцюб., І, 1955, 335); // Належний панові, пані. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий - На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі
До Чистилища
Все ж це є лядщизною.
Не точно.
Що таке лядщизна?
> Що таке лядщина
Слово черпане з Польської мови
Жонина "пані" вам нічого не говорить? Це лядщизна.
<Жонина "пані" вам нічого не говорить? Це лядщизна.>
Що сим хочете речи? Оже твар ‹пані› каже про лядськість слова ‹пан› чи що? Яко?
Пан, форма кличного відмінка пане (запозичене від пол. pan або чеськ. pán) — форма ввічливого звертання, гоноратив у низці слов'янських мов: українській, ...
Госпо́дар - гарний мінник (колись титул) — слов'янський титул правителя, який використовувався монархами Східної Європи — правителями
Русі-України, Литви, Московії, Волощини і Молдавії ...
Дурня якась. Навіщо його сюди перти?
Пан — нейтральне слово, тому добре можна вживати в оф. мові до людей, яких ми не любимо, зневажаємо. Наприклад, не скажеш господар Медведєв, Путін, Соловйов, Лавров чи господарка Скабєєва 🤷♂️🤦♂️
Те саме й стосується добродія, добродійки
Може й вірно використовувать "пан" Саме у таких випадках.
Пане, маю зазначити що неправильно використання слова "вірно" як синонім слова "правильно"
Неправда ваша:
https://www.youtube.com/watch?v=hHNt6HY_S5E&ab_channel=ТвояПідпільнаГуманітарка
Та й що це за граматика "неправильно використання"?
Я не можу деяких людей навіть панами назвати, а тут "добродіями"
Лишіться цього слова, воно пасує нашій мові
Якщо не любимо нашої питомої мови то хто нам винен - - , мабуть(без мабуть) МИ САМІ й ВИННІ. Українство, твориться не зрадниками.
"Господарю!"
/
Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого, .. ніколи не кінчалась (Коцюб., І, 1955, 335); // Належний панові, пані. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий, Уже засватаний, жонатий - На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі
Якщо не любимо нашої питомої мови то хто нам винен - - , мабуть(без мабуть) МИ САМІ й ВИННІ. Українство, твориться не спутарями
"Господарю!"
Хм, усе ж, якщо <пан> иде від праслов'янського слова <жупан>, та його користали племена слов'ян давніх, то що саме вказує на черпаність сього слова?
*gъpanъ=жупан
Рупно
Жупан Брюховецький,добродій Шевченко,господар Мазепа все правильно?