/kʌ̝r.ˈʒaj(lʷɔ) [kʌ̝r.ˈʒaj(lʷɔ/lo) ~ kɔr.ˈʒaj(lʷɔ/lo) ~ kor.ˈʒaj(lʷɔ/lo) ~ kʌ̝r.ˈʒej(lʷɔ/lo) ~ kɔr.ˈʒej(lʷɔ/lo) ~ kor.ˈʒej(lʷɔ/lo) ~ kʌ̝r.ˈʒɜj(lʷɔ/lo) ~ kɔr.ˈʒɜj(lʷɔ/lo) ~ kor.ˈʒɜj(lʷɔ/lo)]/.
← corg- u corgy (← *kurgyos/*kurzyos) "pizza ← cake, pie" + -éy ( + -lo).
Скоріше за все прямо з іт. pizzaiolo (тс.) <— pizza (піца) <— можливо грец. pítta (пиріг) або лат. pinso (я б'ю) <— ПІЄ *peys- (укр. пхати, пестик, пшоно) + -aiolo <— лат. -ariolus (суфікс, що позначає ремісника/робітника/професію).
Термін "піцайоло" може бути застосований у нас як екзотизм, але як визначення фаху, працедіяльности у нас краще застосовувати свої.
Наприклад, пекар піци
піца
Я не проти знаходження українського перекладу для піци, я й сам додав свій переклад, проте не бачу жодної проблеми в тому, щоби залишити слово "піца" в мові. Воно коротке, гарне та цілком підходить українській фонології.
Утворено від "піца" + агентивний суфікс "-ар", на зразок бляхар (від бляха), шинкар (від шинка), кавар (те саме що кав'яр; від кава), кобзар (від кобза), шахтар (від шахта), воротар (від ворота), різьбар (від різьба), торбар (від торба), господар (від господа). А також маляр, столяр, бджоляр, каменяр та інші.
Хороше слово, але не обовʼязково наводити стільки прикладів, достатньо було би трьох)