Побачити — сприйняти щось зором, помітити, стріти або стати свідком чогось; док. <бачити>.
Приклад вживання
Нехай же я сам побачу, де марно загину. (Зі Словаря Грінченка).
Походження
Більшість дослідників вважає запозиченням з польської мови, в якій пояснюється як результат перерозкладу префіксального дієслова *ob-ačiti, пов’язаного, нібито, з іменником *oko;
https://hrinchenko.com/dictionary/word/60116-uviditi
Пор. ч. uvidět, слц. uvidieť, моск. увидеть;
<ввидіти> після голосівки
+