Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому. (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Походження
Перейнято з польської мови;
п. wybaczać первісно означало «побачити, роздивитися, розпізнати», а нове значення розвинулось під впливом przebaczyć «недобачити, пропустити», звідки й укр. проба́чити, переба́чити;
Вибачайте, але ви що всю спільну лексику вирішили замінити: добраніч - dobranoc, вітаю - witam, смачного - smacznego, на здоров'я - na zdrowie, може взагалі українська мова це польська говірка.
___
Osnoven tuar e /ɪzwɪˈnɪtɪ/, is /ɪz-/ na poceatcou, a [zw-] e ino rœuznovid uimóuvui po gòlôsné.
Slœunici daiõty i tuar ‹извинити› i tuar ‹звинити›:
Gelexœuscoho/Nedélscoho I, 321: ‹извини́ти, извиня́ти›, 287: ‹звиня́ти›.
U istoté usiaco slovo is [z-] ← *iz "out, from, ex-" e u staréixyuix slœunicéx dano na pisymé i is ‹із-, іс-› ci ‹из-, ис-› i is ‹з-, с-›. Na pr., Grincênco, xotya ne uipisieity cogyno slovo is ‹із-, іс-› ocremo, ta dasty: ‹ізб..› → см. ‹зб..›, ‹ізв..› → см. ‹зв..›, ‹ізг..› → см. ‹зг..›, ‹ізд..› → см. ‹зг..›, ‹ізд..› → ‹зд..› itd. — se znacity oge cogyno slovo u yoho slœunicé na: ‹зб..›, ‹зв..›, ‹зг..›, ‹зд..›, ‹зж..›, ‹зз..›, ‹зк..›, ‹зл..›, ‹зм..›, ‹зн..› itd. e muislyeno i is ‹і- (и-)› — Grincênco yix prosto ne daieity ocremo còrôtcosti radi.
U slœunicé ge Gelexœuscoho/Nedélscoho e bœulxeisty slœu is *iz- dano ocremo i is ‹из-, ис-› i is ‹з-, с-›.
Oge nuiné móuvçi coristaiõty ino iz tuarœu is [z-, s-], nextouiõtyi tuarui is [ɪz-, ɪs-] e ino cèrêz nevòlodénïe móuvoiõ, ... i cèrêz pisymo cuiriliçeiõ.
Vinoiõ, ceomou nuiné móuvçi coristaiõty uicleucyno iz tuarœu is [z-, s-], e velicoiõ méroiõ (coli ne odinoiõ vinoiõ) pisymo cuiriliçeiõ, a tacoge ou bœulxeosti bo móuvçœu u novéixyõ dobõ e roussca móuva oucyeina novo — se bui bez teaglosti, i velicoiõ méroiõ iz pisanui móuvui, iz strœuc ("from texts"). Na pr., tac móuveç vidity slovo pisano is ‹з-, с-› i gadaieity oge tô e osnoven tuar, ne teameatyi oge tô e ino rœunovid, i staneity lépiti tuar is ‹з-, с-› usiõdui, dodatcovo gadaiõtyi oge tô i e "prau" tuar u rousscé móuvé — atge na vid e rœuzen œd veatscuix tuarœu is ‹из-, ис-›, gadaiõtyi oge tuimy cinity slougybõ rousscé móuvé, móuvy: "u veatscé ‹из-, ис-›, tomou ou nas ‹з-, с-›.
Ba, /ɪ-/ e ne ino u *iz, *iz-, a i u *su(n)- "con- συν-" ta u *su(n)- "con-, κατα-", na pr. ‹сказати› (drous. ‹съказати›) e u rousscé ‹исказати, ісказати› he osnoven tuar ( sum.in.ua: iskazaty ). Gòlôsen /ɪ-/ pèrêd [s, z] u prasl. *sun(n)- e utorinen, uinicxi milozuõcïa radi, ta e ceasty rousscui móuvui. I u usiax inyax slovax e istoslœuno *i- zaxôuano, porœunaite, na pr., ‹го́лка› u SIRM I, 549: ‹игла́› (Gelex.), ‹игли́ця› (Glx.), ‹ігла́›, ‹ігва́›, ‹іго́вка›, ‹іго́вник›, ‹іго́льник›, ‹єгла́›, ‹єгли́ця›, porõcy tuarœu is ‹г-›.
Peruésno, odin ino tóuc móuviti bez [ɪ-, i-] e po gòlôsné — i tô, u tuix govœurcax, de pèrêd /ɪ/ ne e [j-].
Cuiriliça e u cray nedélna ("impractical"), cinity bo zaivo trimati u oumé po dua pisymotuara (a tô i bœulxye), i cœuneç cœunçemy mozoc bõdeity pameatati odin ino pisymotuar, i yoho pac pèreneseity i na oustnõ móuvõ.
r2u.org.ua: звидити
goroh.pp.ua: звидити
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19388-zvynjaty.html#show_point
+++
+
Вибачайте, але ви що всю спільну лексику вирішили замінити: добраніч - dobranoc, вітаю - witam, смачного - smacznego, на здоров'я - na zdrowie, може взагалі українська мова це польська говірка.
___
Зі всього переліченого мабуть тілько смачного полонізм
- za pisymo, bo:
Osnoven tuar e /ɪzwɪˈnɪtɪ/, is /ɪz-/ na poceatcou, a [zw-] e ino rœuznovid uimóuvui po gòlôsné.
Slœunici daiõty i tuar ‹извинити› i tuar ‹звинити›:
Gelexœuscoho/Nedélscoho I, 321: ‹извини́ти, извиня́ти›, 287: ‹звиня́ти›.
U istoté usiaco slovo is [z-] ← *iz "out, from, ex-" e u staréixyuix slœunicéx dano na pisymé i is ‹із-, іс-› ci ‹из-, ис-› i is ‹з-, с-›. Na pr., Grincênco, xotya ne uipisieity cogyno slovo is ‹із-, іс-› ocremo, ta dasty: ‹ізб..› → см. ‹зб..›, ‹ізв..› → см. ‹зв..›, ‹ізг..› → см. ‹зг..›, ‹ізд..› → см. ‹зг..›, ‹ізд..› → ‹зд..› itd. — se znacity oge cogyno slovo u yoho slœunicé na: ‹зб..›, ‹зв..›, ‹зг..›, ‹зд..›, ‹зж..›, ‹зз..›, ‹зк..›, ‹зл..›, ‹зм..›, ‹зн..› itd. e muislyeno i is ‹і- (и-)› — Grincênco yix prosto ne daieity ocremo còrôtcosti radi.
U slœunicé ge Gelexœuscoho/Nedélscoho e bœulxeisty slœu is *iz- dano ocremo i is ‹из-, ис-› i is ‹з-, с-›.
Oge nuiné móuvçi coristaiõty ino iz tuarœu is [z-, s-], nextouiõtyi tuarui is [ɪz-, ɪs-] e ino cèrêz nevòlodénïe móuvoiõ, ... i cèrêz pisymo cuiriliçeiõ.
Vinoiõ, ceomou nuiné móuvçi coristaiõty uicleucyno iz tuarœu is [z-, s-], e velicoiõ méroiõ (coli ne odinoiõ vinoiõ) pisymo cuiriliçeiõ, a tacoge ou bœulxeosti bo móuvçœu u novéixyõ dobõ e roussca móuva oucyeina novo — se bui bez teaglosti, i velicoiõ méroiõ iz pisanui móuvui, iz strœuc ("from texts"). Na pr., tac móuveç vidity slovo pisano is ‹з-, с-› i gadaieity oge tô e osnoven tuar, ne teameatyi oge tô e ino rœunovid, i staneity lépiti tuar is ‹з-, с-› usiõdui, dodatcovo gadaiõtyi oge tô i e "prau" tuar u rousscé móuvé — atge na vid e rœuzen œd veatscuix tuarœu is ‹из-, ис-›, gadaiõtyi oge tuimy cinity slougybõ rousscé móuvé, móuvy: "u veatscé ‹из-, ис-›, tomou ou nas ‹з-, с-›.
Ba, /ɪ-/ e ne ino u *iz, *iz-, a i u *su(n)- "con- συν-" ta u *su(n)- "con-, κατα-", na pr. ‹сказати› (drous. ‹съказати›) e u rousscé ‹исказати, ісказати› he osnoven tuar (
sum.in.ua: iskazaty ). Gòlôsen /ɪ-/ pèrêd [s, z] u prasl. *sun(n)- e utorinen, uinicxi milozuõcïa radi, ta e ceasty rousscui móuvui. I u usiax inyax slovax e istoslœuno *i- zaxôuano, porœunaite, na pr., ‹го́лка› u SIRM I, 549: ‹игла́› (Gelex.), ‹игли́ця› (Glx.), ‹ігла́›, ‹ігва́›, ‹іго́вка›, ‹іго́вник›, ‹іго́льник›, ‹єгла́›, ‹єгли́ця›, porõcy tuarœu is ‹г-›.
Peruésno, odin ino tóuc móuviti bez [ɪ-, i-] e po gòlôsné — i tô, u tuix govœurcax, de pèrêd /ɪ/ ne e [j-].
Cuiriliça e u cray nedélna ("impractical"), cinity bo zaivo trimati u oumé po dua pisymotuara (a tô i bœulxye), i cœuneç cœunçemy mozoc bõdeity pameatati odin ino pisymotuar, i yoho pac pèreneseity i na oustnõ móuvõ.