Ідентично в чеській, словацькій та польській мовах! І так говорили по всій україні. Російське "продолжать" нав'язали тільки за Сталіна.
Він продовжував говорити — Він надалі говорив.
"На-" тут непотрібне: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/prodovzhuvaty-prodovzhuvatysya-dali-tryvaty .
Слушна заувага. Додавайте Ви, я віддам вам свій голос.
Ви можете виправити своє, то й не буде потреби додавати.
Але я не бачу зла ні в слові "надалі", ні в слові "далі". Не цураюся обох.
Зло в тім, що Ви вживаєте "надалі" не доречі: 
r2u.org.ua: надалі .
Я продовжую пити – я далю пиття.
Я продовжую танцювати – я далю свій танець.
Деколи "протяга́ти" словники давали як "продовжувати".
Продолжа́ть, продолжи́ть, ся = 1. продовжа́ти, протяга́ти, простяга́ти, ся, тріва́ти (С. Ш.), точи́тися (С. Ш.), продовжи́ти, ся (С. Жел.), удовжи́ти, ся (С. Ш.), протягти́, простягти́, ся. — Доброму чоловіку продовж Бог віку. н. пр. — Не довго це протягнеть ся. — Що протягне́ть ся, то не минеть ся. н. пр. — Ця балка простягаєть ся аж до самої межі. Кр. 2. д. Дли́ть, ся 1 і Продли́ть, ся 1.
Протяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. протягти́, -гну́, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Від "трив", "тривати", що від праслов'янського *trъvati і значить "відбуватися протягом певного часу".
Від трива́лість «час, строк».
Я продовжую співати – спів триває.
Вона продовжує спати – спання триває.
Словник Грінченка:
Почерез — 2) В-продолжение. «Бабила почерез цілий рік». Гн. II. 58
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/46742-pocherez.html#show_point
Словник Грінченка:
Через — В продолжение.
«А я живу при нещасті через усі віки.» КС. 1882. VIII. 281.
«Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом.» Чуб. І. 231.
«Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу.» О. 1862. IV. 31.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64539-cherez.html#show_point
Від "трив", "тривати", що від праслов'янського *trъvati і значить "відбуватися протягом певного часу".
daléy
Вимова: {ˈdɑlʲe̝j ~ ˈdɑlʲe̝ ~ ˈdɑlʲij ~ ˈdɑlʲi}.
+++
А як відмінювати це "далій"? Ти далій, я далю, вам необхідно далити? Чи вам необхідно даліти?
Ніяк. Це прислівник "далі". Не "продовжувати розмову / розмовляти", а "далі розмовляти" тощо.
Он воно як.
Так
А для чого Ви дали y на кінці?
Далі, а не далій (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11401-dali.html#show_point).
ЕСУМ ІІ, 10 (даль): далі [далій]. Без [j] є просто спрощена вимова, але морфофонематичне написання вимагає збереження/відбиття на письмі відповідної морфеми як належить; пор. <мерщій>.
Дозвольте спитати, як тоді українцям знати, що в "далій" останній звук глухий, а в "мерщій" його виговорювати треба? Якщо і там і там будемо писати "й". Чи Ви пропонуєте в школах навчати дітей таблиці з винятками, стовпчик слів, де "й" читати треба, і стовпчик слів, де "й" читати не треба?
Вимова є на вибір. І в merscéy вимова може бути різна, і з [-j], і без. Писав же’м вище, що й daléy є засвідчено без [-j]. Реальна вимова залежить від різних чинників: темп, звуковий контекст (які звуки йдуть перед або після даної фонеми). Є, серед усього іншого, поняття "обережної/ретельної" вимови, де вимова фонем є чіткіша, а проти єї стоїть т.зв. "побіжна" вимова, передбачаючи "змазання", нечітку вимову фонем, аж до їх стертя. Але письмо має відбивати морфеми та фонеми повністю, в їх основнім виді.
«Є, серед усього іншого, поняття "обережної/ретельної" вимови, де вимова фонем є чіткіша, а проти єї стоїть т.зв. "побіжна" вимова, передбачаючи "змазання", нечітку вимову фонем, аж до їх стертя. Але письмо має відбивати морфеми та фонеми повністю, в їх основнім виді.»
Цікаво от чи погодитесь Ви тоді з думкою, що ідеальна чітка вимова потребує казати "цісар", а тільки швидка й необережна "ц-сар"?