Випадково найшов: goroh.pp.ua: юродивий

Прехвікс є у-, а не ю-. Бува протеза /в/: утлий → вутлий (бо */втлий/ геть не зручне для вимови), але не /й/. Тут нема підстав і для такої протези, бо врода ← урода, врожай ← урожай.

" Бува протеза /в/: утлий → вутлий (бо */втлий/ геть не зручне для вимови), але не /й/"
Справді?
"Тут нема підстав і для такої протези, бо врода ← урода, врожай ← урожай"
Справді?
Почитайте, тоді повертайтеся, будь ласка

Ви кажете /юразити/, /юранці/, /юрятувати/, /юривок/, /юрізати/, /юрівняти/, /юровище/, /юродитися/, /юроки/, /юрости/, /юронити/, /юрочистий/?

Каролино, Ви тут сплутали різнї передчепи 😅

Инде *въ-, инде *оу-, а в слові ‹ю́род› уже *ѫ-. Та дарма, в нас би чень одначе протеза /j-/ там не стала.

До Романа же, ‹у́рід› не є "псих". То є то саме, що ‹виродок›

»Бува протеза /в/: утлий → вутлий (бо */втлий/ геть не зручне для вимови)«

Не через незручність. Там просто /у/ під наголосом, а тому не скорочується

У друс. мові суть засвідчені 'ю' замість 'Ꙋ': юбииство, юдъ, юза, юже, ютроба тощо. Але в українській мові такого вже нема (хіба може в якихось говірках). Тож друс. юродъ дало би в українській "урід".

>Не через незручність. Там просто /у/ під наголосом, а тому не скорочується

Слушно. Суть ще такі приклади, де наголошений передчеп у- протезується?

🤔
Ну, всюди, де стане передчеп ѫ-, той протезується, бо наголос усе падає на його. Та нинї не згадаю ще слів з тим суфиксом

Ви міните, що 'ѫ' є вкремий чеп, а не звуковий ворот (variant) 'у'?

Ну так, очевидно.
Є почеп ‹ѫ-› зо значенням "не, без", рідний перечній частцї ‹нє› (нинї рідкий)
Та є почеп ‹оу-› "геть, од", рідний прийменникови ‹оу› "водлі, возлі".
А тако-ж є почеп ‹въ-›, рівний прийменникови ‹въ›.

ѫ- зо значенням «не, без» став у-/в-: убогий, увічити, вутлий тощо.
Та це цікаво, тобто врід може значити «той, що не вродився»? 🤔

врід?

Урід (др. юродъ)

»Та це цікаво, тобто врід може значити «той, що не вродився»? 🤔«

Скорїйше безродий, вигнанець