Те що це часто калькою називають правда, а от що зупин це якесь там галицьке це новина звісно

<галицької основи "зупин-">

<оже ‹зупин› є якесь там галицьке, новина є>

‹Piniti› u znacyeinïax "to halt, to stop, to hinder" e pitomo rousscê slovo.

《‹Piniti› u znacyeinïax "to halt, to stop, to hinder" e pitomo rousscê slovo.》
Я кажу за основу, а не корінь, а саме – за префікс "зу-".

Ya sam ne leubiõ tuar ‹зупин-› za zayvœusty ‹зу-›, ta ne vidiõ cimy ‹зу-› e vidovito 'galicysco'.

Я читав про це в Нечуя-Левицького. Не пам'ятаю, де саме, і поки що часу нема ськать.

Ну нарешті, срачі столітньої давнини, коли дві норми були розділені кордоном і то почали формувати стандарт. Це мабуть в тому самому місці, де він написав "і для галичан, і для українців". Тому що само собою це не українська земля, а якась конспірологічна одиниця з чудною мовою. Ну і говорять всі всюди однаковою нормальною мовою, такою як в нього. Передивлюся відео ТПГуманітарки чи що, там і списки веселі є

Явище щодалі більше погаличаненого мовного взірця й досі побутує, тож і замовкать про це нема приводу. У його два джерела: люди з колишньої підавстрійської України, що й досі не прилучились до мовного зразця на південно-східній основі як годиться, та помосковщена інтелігенція решти України, що так само не навчилась того самого мовного зразця, та ще й здуру нерідко має його за суржик.
Оте ваше "тому що само собою це не українська земля, а якась конспірологічна одиниця з чудною мовою" не правдивий мовний довід, а мовознавче казна-що. Ваші слова свідчать про те, що ви не обізнані з тим, як постав та розвивався новочасний український мовний узір, і чому саме на такій, а не иншій основі. Видається ще й на те, що ви не розумієте одмінності між узоровою й говірковою мовою.

І яке на вашу думку було би щиро українське слово замість призупинення?

Припин.

Гм… непогане.

Я якраз трохи обізнаний, Галичина добре доклалася до постання сучасної літературної мови і сенсу вичищати частину України з мови зараз не бачу

Звичайний довід прихильників сучмови. От тілько як доклалась, сказать як годиться не можуть.

Та взяти того ж Нечуя, половину західних слів, які він наводить, нам добре знайомі. Десь з його часу дві норми почали об'єднуватися, часто й через дискусії (краще ви б всі сторони почитали). Навіть під час радянської українізації, коли нові талановиті мовознавці і в цілому мову досліджували й виводили стандарт, про підпольську Україну ніколи не забували. Не кажучи вже про пізніший час, коли є соборна Україна, хай як там українофоби лякали проклятими галичанами

Чи в плані список слів? Та на здоров'я: безпосередній, важливий, вибух, виріб, висновок, гуртівня, довкілля, дотик, дупа, залізниця, звіт, здійснити, знавець, кав'ярня, меншина, обов'язковий, обсяг, порівняння, прагнути, провідник, равлик, речення, рівень, розвиток, розпач, світлина, складник, суспільний, часопис, чинник... І так, набагато більше з "галицьких" слів не ввійшло в літературну, бо це справді тільки діалект та варіант норми, літературна мова більше від наддніпрянського, але через це ще дивніше старатися вичищувати їх

Як? Усюди ж кажуть зупиняти, зупинення, зупинка тощо, просто що на -ка часто кальками обзивають (хоча в значенні не дії а результату мабуть можна і лишати). А ще як без (з)упину

А як, -спин-? Якщо це про нього то вони ніби майже рівні, другий трохи розмовніший. Чи яке?

(І Галичина це Україна до речі)