Значення слова
Словосполучення — це поєднання двох або більше самостійних слів, пов'язаних за змістом та граматично, що служить для окремого позначення понятійної одиниці (предмету, якості, дії та іншого).
Приклад вживання

Під словосполученням розуміють такі синтаксично-семантичні єдності, утворені за нормами і правилами національної мови з двох чи більшої кількості повнозначних слів, які виражають єдину, хоч і в лексично членній формі, назву предмета, поняття чи уявлення.

Походження

Калька з мскв. (рос.) слосочетание.
Українською буде тільки визначення дії

Приклади в інших мовах

мскв. словосочетание

Слово додав

Перекладаємо слово словосполучення

словосполука
6
Ярослав Мудров 30 червня
30 червня

Авжеж. Тільки в мовознавстві "словосполучення" й "словосполука" -- різні речі, та кому те мовознавство цікаве?

30 червня

Звичайно, різні речі. Словосполука — синтаксична одиниця, словосполучення — дія, поєднання слів

30 червня

Будь ласка, знову ганьбитеся незнанням мовознавства. "Словосполученням" називають поєднання слів, поєднаних підрядним зв'язком. Хоча вже виділяють і з сурядним зв'язком, словосполуки, наприклад, поєднання іменника/займенника з прийменником -- словосполуки, але не словосполучення. Також, на думку переважної більшості мовознавців, до словосполучень не належать однорідні й підмет із присудком

30 червня

Знову ваші вигадані визначення? 🧐
Про "ганьбитеся" прогиржав як кінь 😁

30 червня

Терміном словосполучення слід називати процес поєднання двох або кількох повнозначних слів, пов’язаних граматично і змістово: у процесі словосполучення, унаслідок словосполучення.

А от мовна конструкція, що виходить унаслідок такого процесу, — це словосполука: стійка словосполука, двокомпонентна словосполука

30 червня

Через те, я й спочатку Вам не давав визначення слів з -ння у фортифікація, бо знав, що будете знову вигадувати дурню 🤦‍♂️

30 червня

Докази непитомості -ння можна? Чи знову безпідставні слова?
А знайти різницю словосполуки й словосполучення нетяжко, Хоча сумніваюся, що Ви й на це спроможні

30 червня

"Про "ганьбитеся" прогиржав як кінь 😁"

Сміх без причини -- ознака... недостатньо освіченої людини

30 червня

Хто б казав, хто б казав 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

30 червня

А, як завжди Ваша "уважність" 🤦‍♂️
А я для кого написав вище про різницю? 🧐

Ярослав Мудров
16:17

30 червня

І "словосполука", і "словосполучення" можуть позначати сполучення слів. -ння може позначати абстрактний утямок, а не тільки опредметнену дію чи процес.

30 червня

Ще раз доказує, що мова вам чужа. Це не москвинський язык 🤷‍♂️

30 червня

Докази непитомості -ння?

2 липня

Докази непитомості -ння на позначення речей, абстрактних утямків?

15 жовтня

Українська мова переважно розділяє, і ті які є "винятками" ймовірно лишилися під впливом російської. Ну не буду переказувати обговорення озброєння і під першим словом екіпіровка 😄. Коротше, щонайменше якщо можна, варто відокремити, а тут вже навіть є слово, але ви щось там ділите дивне

4 липня

Добродію Єлисію, можете щось сказати, будь ласка, про це -ення, а також, як мовознавець, підтвердити, що "словосполучення" в мовознавстві -- утямок вужчий, ніж "словосполука", оскільки не всі сполучення слів -- словосполучення, відповідно до вжитку цих слів?

14 липня

То можете надати якісь докази непитомості -енн на позначення об'єктів, абстрактних утямків? Чи будете й далі тікати за спину добродія Олекси через нездатність хоч щось по суті написати?

14 липня

То можете надати якісь докази питомості -енн на позначення об'єктів, абстрактних утямків? Чи будете й далі тікати за спину добродія Олекси й Ялисія через нездатність хоч щось по суті написати?

14 липня

Слова вживаються з таким суфіксом у таому значенні, і давно. Маєте докази -- пишіть. Ні -- не стирайте даремно пальці

14 липня

В такому — це при совку й серед тих, кому мова чужа?
Ну, так учіть мову й не ганьбіться. Хоча для Вас це природне явище, стан 🤷‍♂️

14 липня

Питаю ще раз. Докази непитомості -енн у такому значенні? Немає доказів? Так отож

14 липня

Ще від Котляревського. Не читали класики -- не ганьбилися б. Хоча Вам не звикати ганьбитися

14 липня

Поставте це питання на Словотвірні (не на Толоці!)
Там вам дадуть відповідь. Чи знову будете ховатися в кущах вигадуючи відсебеньки?
Вам не звикати ганьбитися й казати, що зробите, але не сказали коли 😁🤦‍♂️

14 липня

Питаю ще раз. Докази непитомості -енн у такому значенні? Немає доказів? Так отож

15 жовтня

Знову кажу: "словосполучення" та "словосполука" -- це різні речі

15 жовтня

+++
Ми, на відміну від московитів, у своїй мові можемо розрізняти дію та подію, процес і наслідок тощо. Цілком згоден із паном Ярославом, що "словосполучення" має називатися "словосполука". А для сполук слів, які не мають підрядного зв'язку, треба вигадати щось інше

словосполучення
1
Роман Роман2 14 липня
14 липня


Москвинська калька
Питоме слово буде тільки для визначення дії

14 липня

Докази?

14 липня

Прогляньте нашу з ним розмову в обговоренні озброєння. Зазвичай українська мова розділяє ці поняття і на -ння тільки назви дії, про це можна почитати скажімо в "Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень" Гінзбурга та ін. Я пам'ятав, що там наведено "винятки", але якщо копнути глибше, ті винятки це ймовірно все москвизни, їм зазвичай можна знайти відповідники навіть на r2u, я після того завжди шукаю бо цікаво

14 липня

А слова "кохання" і "мовлення" тоді що таке?
"Зазвичай українська мова розділяє ці поняття і на -ння тільки назви дії"

goroh.pp.ua: Кохання
goroh.pp.ua: Мовлення

Хоч слово "кохання" також має значення( до речі, "значення") дії, там є і інші.Тоді звідки вони взялися?

14 липня

Так отож, кохання, мовлення — дія

14 липня

Варення, ймення -- теж дії?

14 липня

Ймення — ім'я

14 липня

Дія?

14 липня

Варення — не для дії було б краще вареня
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Варе́ние –
1) варі́ння, готува́ння (ї́жі); (в пословицах) варило. [Вари́ло ба́бу постари́ло], ва́ра. [Тут ні ва́ри, ні па́ри];
2) (пищеварение) тра́влення.
Варе́нье –
1) варе́ння, конфіту́ра, (вульг.) варе́ня (ж. р.), (мало сладкое густое или растёртое) пови́дло;
2) см. Варе́ние, Ва́рка.
Имби́рный – імберо́вий.
• -ное пиво, варенье – імберо́ве пи́во, -ве варе́ння.
• -ная настойка – імбері́вка

14 липня

Поки Ви бігали, @Іван Росоха, зробив допис на цю тему на Словотвірні. От там можете додавати свої коментарі, ставити запитання...

14 липня

Словотвірня --
....
Сказав би, що це, та не хочу

14 липня

Якщо боїтеся спілкуватися з мовознавцями, то чого морочите голову словотворцям?

14 липня

"Клечання" й "убрання" -- теж дії?

14 липня

Іще раз питаю: "імення" (== "ім'я") -- дія?

14 липня

"Варення — не для дії було б краще вареня"

Докази? З чого Ви взяли, що можете самі вигадувати, що ля живої Мови "краще"?

14 липня

Я вам вище написав, якщо ви злякалися написати допис на Словотвірні, то Іван це вже зробив. От там ставте свої запитання

14 липня

Можна було б і зрозуміти вже, що до словотвірні я ставлюся дещо зневажливо

14 липня

Та ми вже зрозуміли, що до Словотвору ви ставитесь зневажливо, бо мови не знаєте й ліпите слова навмання.

14 липня

Хоча б читати навчіться. Я про Словотвірню, Ваш храм на честь Вас коханого.

14 липня

Цю спільноту створив не я, тому засуньте свою пиху в одне місце.
До речі, один з модераторів у ній д. Ялисій Поруш 🤷‍♂️

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
30 червня

До чистилища
Ще раз
Які докази непитомості -ння на позначення речі, явища, абстрактних утямків?

30 червня

Ще раз доказує, що мови не знаєте 🤷‍♂️

30 червня

Або докаиз непитомості -ння на позначення речей, абстрактних утямків, або до Чистилища

14 липня

Ну, звісно, як дати таке криве визначення, то будь-яка словосполука словосполученням стане

14 липня

<то будь-яка словосполука словосполученням стане>

🙄🧐

14 липня

Дайте ж належне визначення

14 липня

Не знаю, хто почав на Словотворі розмову за віддієслівні йменники, та гадаю, корисно буде всім почитати завваги О. Курило в її роботі "Уваги до сучасної української літературної мови", а саме розділ 5 ("Дієслівні речівники"): https://archive.org/details/KuryloO/page/n39/mode/2up

15 жовтня

Іще раз. Словосполука -- "сполука слів". На відміну від неї, словосполученням не може бути:
1) фрезеологізм;
2) однорідні;
3) службове із самостійним;
4) підмет із присудком.

Хто цього не знав -- підручник за 6 (чи 5? Чи 7?) клас допоможе (сподіваюся)

15 жовтня

Ну от і наведіть джерело. Я вірю, що в "словосполучення"* є спеціальне визначення з цими уточненнями, але от що хтось одночасно використовує і словосполучення, і словосполуку як назви різних поєднань слів — ні

* — усі так кажуть, але дарма, втім цей комент не про це, а про ваш поділ

28 жовтня

нас у школі вчили, що таке "словосполучення". Усе там відповідало словам пана Романа. Натомість усе, що не є словосполученням, узагальнено називали "сполука слів". Авторів підручників не пригадаю, та це, можливо, й у довідниках Авраменка є (на жаль, нема на руках, щоб знайти). Гадаю, можна це вважати за своєрідну " "прописну істину" " (подвійні подвійні лапки), для якої не треба давати першоджерело.

Щоправда, "словосполука" в нас не користали як сутямов до "сполуки слів".

Поділитись з друзями