+, на -ння іменники ще й довгі, одна з причин їх дарма не вживати
Лише частково. У потенціалах - спорядження це дещо більше. БО
Спорядити солдата чи спеціаліста, це не означає лише його зодягнути, у зовницю(спецівку).
Наря́д — наряд, убранство; сбруя.
r2u.org.ua: наряд
В українській мові це слово має мало спільного з москаль. "военным нарядом" у теперішньому значенні.
Обґрунтуйте свою думку, будь ласка.
'Обґрунтуйте свою думку, будь ласка'
Обидвї словесї єста перейнятї. Хиба не є ясно?
Уперше про це чую. Можна джерело, яке б підтверджувало Вашу мисль?
так + 100%
На -ння це назва дії
Зовсім не завсіди
див. обговорення
озброєння
"На -ння це назва дії"
r2u.org.ua: *ння
Певні?Убрання, отамання, безталання, питання, ймення, склепіння, безгоміння, чортовиння, ластовиння, надбання, тощо.
Взяв здебільшого звідси:
"Це зветься субстантивація.". Пані Кароліно.... Що таке, по-Вашому, субстантивація?
"Це зветься субстантивація" але в українській мові віддієслівні іменники діляться на назви дії (незавершена), події (завершена) та наслідку. Згинання, зігнення, згин. Розв'язування, розв'язання, розв'язок. Останніх може бути кілька, але вони зазвичай не на -ння (хіба -Овання), а ті що називаються винятками, є московщиною, як показав там Ярослав
Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень, 4.1-4.2.4
"Певні?" Тут половина не від дієслів, інші як є замінити. Може є і справді винятки, але при творенні нового чи чогось доволі звичайного буде за правилом
словники на r2u-e2u взагалі часто ділять, але особливо цей словник (і якийсь з англійських теж) старається послідовно так подавати, правда "споряд" все одно чомусь тільки раз
r2u.org.ua: споряд
"Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень, 4.1-4.2.4"
А можете, будь ласка, цитату знайти? Бо я поки не бачу
в розділі 4.2.1 є про -ння, у 4.2.2 нема
Де там хоч слово про те, що -ння не може бути для іменників на позначення речей (наслідків дії)?
Там є про те як творяться назви наслідків і не згадано -ння. Після тієї таблиці є кілька винятків, але як ми обговорили на сторінці слова "озброєння", вони ймовірно кальки з російської, є як замінити
Пані Кароліно, що таке субстантивація, по-Вашому?
Це не субстантивація, моя хиба, але -ння в іменнику може позначати як дію, так і наслідок дії. Инша річ, що цього краще уникати, коли це можливо.
Тю, цього порадника написано 2006 року, а теперішнє мовознавство переповнене совєцьким приписництвом.
Є незмірний обсяг слів, що кінчаються на -ння / -ття й позначають наслідок, як на мене дурно якось навіть про це сперичатись.
Написано 2006, але на основі найкращих наших мовознавців. Та й цю рису якраз затирали радянці. І знову ж, словники на r2u-e2u теж це часто показують
Я приймаю, що можуть бути винятки і що взагалі це для стандартизації фахової мови, але думаю варто зазвичай дотримуватися цього, особливо що справді всякі зображення мають кращі заміни
А ще з прикладів типу отамання та ластовиння мабуть бачимо що в цього кінця є інше значення, але в словах від дієслів воно плутається з дією
Варення? Клечання?
Ви взагалі маєте якісь докази нібито непитомості -енн для позначення іменників?