suitiõg
/sɘ̟t͡ʃo̝͡uɣ̞/
___
"On the other hand, Trubačev considers сычуг (syčug) a native formation from сыти́ть (sytítʹ, “to sweeten”), typologically comparing German Lab (“rennet”), Labmagen (“rennet-bag”) : laben (“to refresh with, to enliven by exposing to, to let feast”), Ossetian а́хсӕн (áxsæn, “rennet-bag; ferment (starter) in making cheese”) : а́хсын (áxsyn, “to curdle”), and noting the ability of the abomasum to secrete an enzyme used in cheese-making."
(https://en.m.wiktionary.org/wiki/сычуг)
"Trubachev's comments: [Скорее всего, исконное слово, произведено от сытить, ср. нем. Lab, Labmagen "сычуг": lаbеn "тешить, услаждать; квасить", осет. ахsæn "сычуг": ахsуn "створаживать", а также способность сычуга выделять фермент; см. Трубачев ВЯ 1960, No 3, стр. 68. -- Т.]"
(https://starlingdb.org/cgi-bin/response.cgi?basename=\data\ie\vasmer&text_word=сычуг&method_word=beginning&ww_word=on)
Дурак ваш Трубачов, "сытить" - означає солодити, засолоджувати від сита (розведений мед) і ніякого відношення до тюрського "sučuk" немає.
+. Тільки приберіть "чалма", яке Ви додали. Воно походить від "чоло".
Якби воно походило від "чоло", було би "чолома",а тим паче традиційний турецький головний убір не від якого чола походити не може.
"Якби воно походило від "чоло", було би "чолома",а тим паче традиційний турецький головний убір не від якого чола походити не може".
Дурня. Назва "чалма" виникла під впливом "чоло". Як "Platz" – під впливом "пляс".
Ідіть у школу і не прогулюйте уроки.
Дивно таке чути від Вас.
Ви що, у карлів навчились: часів СРСР.
Ось:
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Желу́докъ = 1. живіт, тлу́нок (С. Ш.), тру́нок (С. Ш.), шлу́нок. (С. З.). — Аби в тлунок (трунок), а на плечі дарма. н. пр. — Є що їсти, в що й пити, не приймає трунок. С. Ш. — По третїй чарцї скинули на шлунок. Макаровський. С. З. — Се надто харч міцна про шлунки молоді й не зварить ся вона. Кулїш. — Не йде на трунок. С. Л. — (У животини) — ке́ндюх, (разом з кишками то що) — те́льбух, те́льбухи. С. З. Ш. — І виняв тельбухи з кишками, розклав гарненько їх рядами і пильно кендюх розглядав. Кот. — (У жуйної животини): 1-й желу́докъ — рука́в, 2-й ж. — рубе́ць, з-й ж. — кни́жка, 4-й ж. = сичу́г. 2. зруб (в льодовнї).
Лито́вье = сичу́г (д. п. сл. Желу́докъ).
Сычу́гъ = 1. сичу́г (д. Желудокъ, у жуйної животини). 2. ке́ндюх свиня́чий з на́чинкою
Ґляґ - частина шлунку жуйної тварини, що вживається для звурдження молока.
Звурджене молоко зі шлунку маленького теляти, кусочок якого (молока) кидають в удій молока, аби воно скоріше зсілося.
(Сл. Грінченка).
Відповідно не сичужний сир, а ґля́ґаний.
Подає як румунське
"Новонароджене ягня закривали у приміщенні з дерев’яною підлогою, годували лише молоком вівці. Через два тижні різали, відділяли шлунок із залишками прокислого молока – ґляґом, румуни називають його ринза". (Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках стор 94.)
Слово хляки (рубці (частина шлунку жуйної тварини, де перетравлюється їжа; шлунок з кишками) є одмінною формою слова ґляґи у множині, тож ЕСУМ помиляється.
Praudati <ґляґи> e wd <хляки> e yésniti, cyto uede do ménui [x..k] u [g..g]. I yaci isce loucéyui ménui /x/ → [g] u rousscwy móufé Ui znaiete?
Пишіть дописи українською, бо таку абракадабру не читаю.
Підтримую!
—. Ẽto iz romuinscoyui.
Докази є?
A ouge.
Ґляґ румунською - cheag (кенг).
Див. словник гуцульських говірок.
На Ґ уже не може бути питомим.
_
Ну, деякі питомі з Ґ усе ж є
<Ну, деякі питомі з Ґ усе ж є>
Can you elaborate?
Краще вже англійською, ніж українську катувати латинкою. Слова звуконаслідувального походження з почуттєвим вираженням (ґава, ґуля, ґудз), ґлей і звуконаслідувальні (ґелґотіти й под.)