Ювілей — урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно обчислюється в круглих і перев. великих числах).
Приклад вживання
Сьогоднішнім номером ми відзначаємо скромний ювілей нашої газети. (В. Еллан-Блакитний).
Походження
сгр. ἰωβηλαĩος «ювілей», утворене від ἰουβηλαĩον (ἔτος) «ювілейний (рік)», походить з гебрайської мови
"Що то за річниця? Можна тільки на здогад думать, що ця річниця не єсть щось річане і не стосується до річки, а певно усім відоме народне слово роковини, як от слова — третини, девятини, сороковини й роковини будлі-чиєі смерти"
(І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови").
"Роковини — не ювілей."
Як роковини не ювілей, то річниця й поготів:
"...слова річниця і річник дають уявління чогось такого, що стосується до річки, до чогось річаного {Річаний — ручной; на селі кажуть: це вода річана, а не ставна, не криничана, або кринишна. Васильк. пов.}, а не до року. Можна подумати по аналогіі с схожими словами, що річник це чоловік, як от чарівник, пасішник, чередник, баштанник, а річниця це його жінка, як от баштанниця, чередниця і д. д. Бо в ціх словах поставляні найчастіші суффікси діючих особ мужеського й жіночого пола: ник, ниц, як от: вовчиця, лисиця. Через це й здається, що річник це якийсь сторож коло річки, або на плотах, а річниця це його жінка" (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови").
"Що то за річниця? Можна тільки на здогад думать, що ця річниця не єсть щось річане і не стосується до річки, а певно усім відоме народне слово роковини, як от слова — третини, девятини, сороковини й роковини будлі-чиєі смерти"
(І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови").
Роковини — не ювілей.
Шістнадцять літ таки скінчились! Сьогодні, сьогодні Юзині роковини! (Леся Українка, III, 1952, 663).
Так минув рік. Надходили роковини того дня, коли він [Лис Микита] настав на царство (Іван Франко, IV, 1950, 95);
Хай роковини будуть будь-яким (кілька)річним строком, а річниця з круглою датою.
"Роковини — не ювілей."
Як роковини не ювілей, то річниця й поготів:
"...слова річниця і річник дають уявління чогось такого, що стосується до річки, до чогось річаного {Річаний — ручной; на селі кажуть: це вода річана, а не ставна, не криничана, або кринишна. Васильк. пов.}, а не до року. Можна подумати по аналогіі с схожими словами, що річник це чоловік, як от чарівник, пасішник, чередник, баштанник, а річниця це його жінка, як от баштанниця, чередниця і д. д. Бо в ціх словах поставляні найчастіші суффікси діючих особ мужеського й жіночого пола: ник, ниц, як от: вовчиця, лисиця. Через це й здається, що річник це якийсь сторож коло річки, або на плотах, а річниця це його жінка" (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови").
"Хай роковини будуть будь-яким (кілька)річним строком, а річниця з круглою датою."
На це немає ніяких морфологічних приводів.
Tẽgyko e vériti oge tô moge pisati sloul i ramenit móuvovéd.
___
Ose, bitnica, bitelnica, biynica (Lisênco, Slfnk govorwf Polésïa, 32), bwynica, varnica "solevarnya", verbnica "kés cuétou verbui; Verbna Nedélya", veceirnica, wconnica, véalnica — i leudina i récy, vòlocnica "vid gõb" (Glx. I, 118: "Hyphomycetes, Mucedines"), plésnica (Glx. II, 659, "t.s."), vòrwtnica/vòrwtnik — récy (vòrwtnik le leudina), vẽznica, gribnica (Yafwrnicyscuy, 161; gribnik le leudina), grwmnica, grõdnica, dwynica, drwbnica, dournica, gruiznik "Herniaria incata" (Yafwrnicyscuy, 162), rõcynik, rõcynica, zwrnica, quasnica "dika yablounya ta yablouco iz yeyui", "gœna yaca quasity" (quasnik le ino leudina — "mõgy yacuy quasity"), leidnica/leidnik — oba tuara ne leudina (Glx. I, 400, 408), maznica, maslnica, muynica — i récy i leudina (muynik le leudina), móunica — ino récy, mólvnica — ino réc, mõcynik — récy, mõcynica — buily, roslina, nwcynica — ino ne leudina (nwcynik — i ne leudina i leudina) i bogato bwlxye.