Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
niscy
← прасл. *nist-y-o-s. Субстантивація прикметника.
ЕСУМ IV, 94: ни́щий; там же: нищета́/нищота́ "бідність", нищу́к, нищу́н "старець, жебрак", нищу́нство "старцювання, жебрацтво", нищі́ти "розорятися", зани́щ "злидні, надзвичайна бідність", обнища́ти "збідніти". Слово є свідчено й у линській віти словінських мов, у нижньолужицькій.
Чоловічого роду; гбання за зразком "мяких" именників чоловічого роду:
однина:
Nom.: niscy
Gen.: niscya
Dat.: niscyou, niscefi (nisceüi)
Acc.: niscya († niscy)
Loc.: niscyé, niscefi (nisceüi)
Instr.: niscem († niscemy)
множина:
Nom.: nisci
Gen.: niscœuf († niscy)
Dat.: niscœum
Acc.: niscœuf († nisci)
Loc.: niscyéx
Instr.: nisci, niscymi
двоїна:
Nom.: niscya
Gen.: niscyou
Dat.: niscœma
Acc.: niscya
Loc.: niscyou
Instr.: niscœma
Для чого? А чому не нищук?
Ну даруйте, при всій повазі, але що "ніщо" є наслідком впливу польської мови, а рідне українцям буде "нищо" я чув хіба од Вас. Скільки передивився філологічних трудів про полонізми, ніхто не вбачає в словах "ніщо", "нікого" польського впливу. Хіба вплив українського слова "нѣт".
Ото дійсно цікаво було б мені почитати тексти 12-16 століть і глянути коли вперше і в яких регіонах з'являються написання нѣщо, нѣхто чи щось таке. Бо якщо вперше після поширення польської мови в захоплених регіонах, то виявиться, що Ваша правда, але це буде жахливо! Виявиться, що польська мова проникла дальше, ніж гадалося, заполонила все вщент. Хочеться, щоб було не так.
До чого є ту <ніщо>, <нѣщо>, <нѣхто>??
А, пробачте, я подумав, що ви далі за те, що правильно "нихто", "нищо", а не "ніхто", "ніщо".
А на питання Ваше відповім, що нищун є в більшості словників, а нищука немає.
r2u.org.ua: нищун
r2u.org.ua: нищук
У Желехівського є й <нищий>, и <нищук>, и <нищун>. То є для Вас "нема"?
<я подумав, що ви далі за те, що правильно "нихто", "нищо", а не "ніхто", "ніщо".>
Не тямлю, що з писаного ту мною нукає такий висновок...
Не може йти за головне слово про дану ту тяму. Хиба в красні письмі, яке вимагає пестрости слів, а не повторення того самого слова. Закріплення за сим словом головного значення "жебрак", забере в його можливости вжити його в инших тямах, які без дієслова "прохати, просити" обійдуться де гірше, ніж його вжиток у значенні "жебрак".
Бандит, Обмащык, Мошенник, Жулик и Жульё.
Скорочено Бомж , одним словом это бандиты СССР, это то чем они занимались .
labza
/labˈza/
labzeuc
/labˈzʲuk/
SIRM III, 174: лабза́ "1. жебрак, канюка; 2. незграбна людина", лабзю́к "жебрак", лабзю́кати/лабзюкува́ти "жебракувати".
»Це польське слово«
Sam este vuigadali?
luidcay
Imea dieyça na ‹•ay› œd rieci ‹luidcati› ‘to beg (to ask for money for the reason of poverty)’, v. SIRM¹ III 230 ‹ли́дкать, ли́ткати›).
___
¹ Tam u SIRM e xuiba u: »псл. *lydati ‘тинятися’, паралельне *lūdati ‘тс.’, відбитому в ч. ‹loudati›« ; *lūdati ne e ‘паралельне’ *lydati — tó e tó sam tvar rœzno podan; *ū u prasl. tvariex e tóge cyto i *y u prasl. tvariex, œd yeoho e ‹ъі, ы› bóulgariçui ci ‹y› u ceix. ta slvç., tb. zveagymea /ɘ̞ ~ ɨ/ ci /ɤ~ ɯ/ u rous., pravopisno ‹ui›, a ne /u/ — /u/ e, natómiesty, œd prasl. *ou, ne œd *ū.
I u prasl. tvariex rous. /ɘ̞ ~ ɨ/ ci /ɤ~ ɯ/ ci ‹ъі› bóulgariçui ci ceix./slvç. ‹y› e tacui sloveisnieye œddati pisymeamy *ū, a ne *y, pro ceredouagne iz *u → rous. /w/, /ɔ ; ɘ̞ ~ ɯ ~ ɤ/, por., pro nastoyõ; *rūti : *ruati → ‹ruiti : irvati›, *mukēti : *mūkati → ‹imcieti : muicati›, *kruuya : *krūti → ‹cróula : cruiti›, *muuynya : *mūti → ‹móunya : muiti›, *plutu : *plūti → ‹plot, pluta /plɘ̞ˈtɑ/, plòtou /ˈplɔtu/ : pluisti, pluvti›, tc.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49821-proshak.html#show_point
+++
++
А жебрати, як буде? Проакувать?
Прошати
Прошачити