Я вважаю, що для слів, які означають професію або вид занять, слід відразу пропонувати фемінітиви. Але спеціальної графи чи розділу для цього зараз нема. Гадаю, слід створити опцію автоматичного генерування окремих сторінок для фемінітивів, пов’язаних зі сторінками відповідних “мужикативів”.
Чому “нема місця”? Хто хоче, може в дужечках пропонувати фемінітив або закінчення для фемінітиву, наприклад учень (-ениця). Думаю, тут відповідальність має бути не на архітектурі сайту, а на користувачах. Дуже круто, коли користувачі дбають про можливості застосування своїх варіантів, про споріднені слова, в яких неминуче виникне потреба, якщо відповідник приживеться в мові. А коли ні — що ж, не єдиний випадок, коли на цій платформі щось не врахували при додаванні слова чи перекладі, бо не вважали за потрібне чи просто забули) Я гадаю, тут краще самому це враховувати і подавати приклад :)
“мужикативів…”
😂 5 балів!
Загалом хороший заклик, можна щось придумати на рахунок цього. Наприклад мати кнопку поряд з полем перекладу, після натискання якої з’являється поле для вводу фемінітиву, а після відсилання переклад показується як учень / учениця або учениця / учень випадковим чином.
Або спеціальні позначки в полі вводу перекладу, наприклад [чол] учень / [жін] учениця, які після відсилання показуватимуться як невеликі іконки. Є також емоційки 🙍♂️/🙍♀️ але не всі знають як їх вводити.
А поки цього не зроблено, мабуть найкраще вводити фемінітиви у перекладі або у поясненні до перекладу, в майбутньому зробимо пошук не тільки по словах та перекладах а також по поясненнях і коментарях, тому фемінітив можна буде знайти, а -ениця немає початку, тому не можна буде знайти пошуком.
Більш розширений пошук у будь-якому разі буде зручністю, не тільки через фемінітиви. Підтримую цю ідею :)
В мене були сумніви, тому що тоді треба додатково визначати, які зі слів означають професію або вид занять, серед багатьох інших значень, яке може мати слово. І не тільки види занять якщо чесно, а і національності, інші людські ідентичності - слова “трансгендер”, “вейпер”, “хейтер”, багато інших теж могли б мати фемінітиви. Деяким словам не завадить маскулінітив - чомусь слова “феміністка” і “акушерка” на сайті є, а “фемініст” і “акушер” немає, хоча вони існують) Можливо, все це можна якось запрограмувати, просто на мою думку мова доволі неочевидна штука, і простіше буде самій людині визначити, для яких зі слів варто додати фемінітив, а в яких словах звернути увагу на щось інше. Уважній людині, щоправда.
Звідси маю іншу пропозицію - можливо, варто було б скласти таку собі “шпаргалку” при додаванні відповідника, щоб мінімізувати дрібні “недоліки”. Щось на кшталт Reddiquette на Reddit, Quora guidelines чи правил і настанов на Вікіпедії. Такий перелік настанов можна відображати під полем введення варіанту. І може додати ще трохи зауваг на сторінці “додати слово”. Поради можуть бути такі, наприклад: “додавайте варіанти слова для обох ста́тей”, “переконайтеся, що слова ще не існує на Словотворі, можливо його додали з іншим написанням”, “впевніться, що переклад зручно використовувати в прикладах вживання/пасує стилю мовлення, в якому використовується слово” (щоб запобігти варіантам “бека” і “фе” у “дислайк”) тощо. Для цього, правда, треба подумати, що саме має найбільше цінуватися в доданих словах і перекладах на цьому майданчику, що найбільше сприяє меті Словотвору, це займе трохи часу. Але впевнена, що такі вказівки врешті стали б корисними, новим користувачам було б легше зорієнтуватися, а інші мали б нагадування про те, на що варто звертати увагу. Мені здається, це буде ефективніше, ніж нові функції сайту, бо вони можуть ускладнити інтерфейс, і деяким користувачам все одно буде ліньки ними користуватися.
Мої п’ять копійок до обговорення. В будь-якому разі, якщо ви внесете зміни, які сприятимуть додаванню фемінітивів, не обов’язково запропоновані мною, то буду вдячна :)
Цікаво кажете, хіба треба пам’ятати, що учениця це суржик нав’язаний за пори СРСР.
https://slovotvir.org.ua/words/uchenytsia
Я вважаю, що для слів, які означають професію або вид занять, слід відразу пропонувати фемінітиви. Але спеціальної графи чи розділу для цього зараз нема. Гадаю, слід створити опцію автоматичного генерування окремих сторінок для фемінітивів, пов’язаних зі сторінками відповідних “мужикативів”.
Думаю, розумні люди й самі здогадаються. а не дуже навряд чи захочуть читати.
До речі, треба спершу визначати, чи є в них потреба
Є правило утворення жонини, опираясь на те, який почеп є у слова, треба просто його зробити сталим, без відмінностей. Але перед цим нам треба вичистити мову від забугорських слів з їхніми нерегулярними почепами, котрі будуть додавати суцільні винятки.
«барон, диякон, поет, автор, депутат, дизайнер, директор, доцент, лідер, прем’єр, редактор…» — це ті слова, котрі засмічують мову, й гальмують впровадження жонини та, загалом, регулярності у мові, роблячи її архаїчною.
У німецькій мові, прикладом, назви ремісників стало закінчується на -er, що дає змогу стало прикріплювати -in, що дає жонину.
Arbeiter (працівник) — Arbeiterin (працівниця); Dichter (віршар) — Dichterin (віршарка).
Я простираю:
(«*» — основа слова)
-ак — *чиня
-ар — *арка
-ач — *ачка
-ець — *чиня
-ик — *иня (виправлено)
-ир — *ирка
-ій — *ійка
-іст — *істка
-тель — *телька
-ун — *ка (виправлено)
-ун — *ниця (як на мене)
Чаклун — чаклуниця? Брехун — брехуниця? Віщун — віщуниця? Опікун — опікуниця? Ну, не знаю…
-ик — *чиня
Тут так само не все просто: чарівник — чарівниця, садівник — садівниця, робітник — робітниця, захисник — захисниця… Тре’ дбаліше наростки добирати.
Чаклун — чаклуниця? Брехун — брехуниця? Віщун — віщуниця? Опікун — опікуниця? Ну, не знаю…
Дурня - дурниця…
Дурня - дурниця…
Я на це й натякнув, що той наросток тут не зовсім годиться. Кажемо ж “чаклунка”, а не “чаклуниця”, “брехунка”, а не “брехуниця” й так далі. :)
Чи що Ви маєте на увазі?
Чи що Ви маєте на увазі?
Та я з Вами цілком погоджуюся)
Узагалі, й нікому то не є таємниця, вкраїнський словотвір дуже багатий на суфікси діяча, й вони часто по-цікавому вживаються в мові. Можна вживати шо завгодно, поки воно звучить добре мовцям, і має хоч один приклад у живій мові. Чомусь багато нових фемінітивів часто обмежуться лише суфіксом “-иня” (*-yn-ja <— *-yni), як я помітив. І обходять боком суфікс “-ка”, навіть у подобах із уже засвідченим ужитком “-ка”. Наче “-ка” надто простацьке, а “-иня” має барву серіозності. Хтось ше помітив таке?
Узагалі, й нікому то не є таємниця, вкраїнський словотвір дуже багатий на суфікси діяча, й вони часто по-цікавому вживаються в мові. Можна вживати шо завгодно, поки воно звучить добре мовцям, і має хоч один приклад у живій мові. Чомусь багато нових фемінітивів часто обмежуться лише суфіксом “-иня” (*-yn-ja <— *-yni), як я помітив. І обходять боком суфікс “-ка”, навіть у подобах із уже засвідченим ужитком “-ка”. Наче “-ка” надто простацьке, а “-иня” має барву серіозності. Хтось ше помітив таке?
Чому рідкий, неплідний і черпаний (у т.зв. “феминитивах”) чіп після впровадження т.зв. “нового правопису” стали бездумно пхати всюди, де тільки можна? Бо це впровадження мотивоване політичною кон’юктурою, а не добром мови. Саме тому, щоби звернути позір на ці “нововведення” слід було зробити їх чужими вухові вкраїнця, “кричущими”, незручними, через які весь час перечіпляєшся й через які весь час піднімається буча.
А плідні, природні, давно відомі чепені як-от “-ка”, “-(и)ха”, “-иця”, відсуваються до “тла”, уступаючи місце неприродній, штучній і дуже часто дурній “новомові”.
Наче “-ка” надто простацьке, а “-иня” має барву серіозності. Хтось ше помітив таке?
Не погоджуюсь з унесерйознювання почепу «-ка». Нам просто треба це цуратися його користати і цей клопіт з часом має минути.
Чомусь багато нових фемінітивів часто обмежуться лише суфіксом “-иня” (*-yn-ja <— *-yni), як я помітив. І обходять боком суфікс “-ка”, навіть у подобах із уже засвідченим ужитком “-ка”. Наче “-ка” надто простацьке, а “-иня” має барву серіозності. Хтось ше помітив таке?
І я то помітив. Приміром, у медія пишуть на жінку-математика “математикиня”, та вживу такої форми я не чув ніде. Чув “математичка”, проте так хіба про вчительку математики можуть сказати, та й то суто розмовно, неформально. Як воно має бути — не знаю.
І я то помітив. Приміром, у медія пишуть на жінку-математика “математикиня”, та вживу такої форми я не чув ніде. Чув “математичка”, проте так хіба про вчительку математики можуть сказати, та й то суто розмовно, неформально. Як воно має бути — не знаю.
Спочатку треба найти питомі відповідники таким чужим словам, що від їх тяжко творити похідні, а не пхати бездумно всюду “-иня”. До прикладу, твари на “-лог”, філолог, біолог, психолог - слід утворити спочатку гожі відповідники (як-от, мовознавець - мовознавиця), а потім без механичного ґвалтування мови самі мовці спокійно творитимуть похідні.
Але слід нагадати, що рід ≠ стать, бо в українській мові багато слів на познаку особи, але які “безстатеві” чи ба й чоловічи, хоча мають жіночий рід, до прикладу віддаха, даха, браха, злюка, голова, вода, убивця, мазлюка, бідолаха, верещака, ледака, гультіпака, писака, посіпака, розбишака, читака, гайдамака тощо тощо тощо…
І я то помітив. Приміром, у медія пишуть на жінку-математика “математикиня”, та вживу такої форми я не чув ніде. Чув “математичка”, проте так хіба про вчительку математики можуть сказати, та й то суто розмовно, неформально. Як воно має бути — не знаю.
Спочатку треба найти питомі відповідники таким чужим словам, що від їх тяжко творити похідні, а не пхати бездумно всюду “-иня”. До прикладу, твари на “-лог”, філолог, біолог, психолог - слід утворити спочатку гожі відповідники (як-от, мовознавець - мовознавиця), а потім без механичного ґвалтування мови самі мовці спокійно творитимуть похідні.
Але слід нагадати, що рід ≠ стать, бо в українській мові багато слів на познаку особи, але які “безстатеві” чи ба й чоловічи, хоча мають жіночий рід, до прикладу віддаха, даха, браха, злюка, голова, вода, убивця, мазлюка, бідолаха, верещака, ледака, гультіпака, писака, посіпака, розбишака, читака, гайдамака тощо тощо тощо…
Згадав совітський мультик:
— І я, і я, і я тово же мнєнія 😜
Хоча не скрізь і не відразу ми можемо знайти вдалий відповідник фаховій термінології, тобто все одно прийдеться послуговуватись черпаними тямами/ поняттями
-ець — *чиня
Думаю, а чепінь «-иня» — це не німецьке «-in»? Як от, наприклад, «-ша» від нім. «-sche».
митець — митч-иня
Künstler — Künstler-in
«-иня» — це не німецьке «-in»?
Праслов’янське *-yni з пізнішою заміною жіночого закінчення -i (укр. -и) на -ja, тобто -ynja.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/-yni