Позбудьмося правила дев'ятки!

23 березня 2024
Макс Мелетень

Щойно зайшов на СВІТ, і знайшов таке:

Не розумів, що таке “бізиборд”, поки не глянув на опис. Чому б не писати “бизіборд”, як вимовляють англомовні і що не порушує правил українського звуцтва? Відміна “бізиборд” робить думку про передачу не ламаючи української фонетики непривабливою для загалу, який тому вживає “бізіборд”.

Макс Мелетень

Причини:

  • Воно порушує мовну практику: треба писати Арістотель, але всі писали й пишуть Аристотель; треба писати Сінгапур, але писали й пишуть Сингапур.
  • Воно необґрунтовано нав’язує передачу и: треба писати чИзбургер, хоч могли б і через і, бо кажемо чІпати; стрИм, хоч і могли б через І, бо кажемо стрІмкий та стріляти.
  • Правило створює штучно багатозначність: треба писати стрим (<stream), що  перегукується з присутнім стримом (<стримуванням); треба писати скін (<skin), що перегукується з присутнім скіном (=смерть).
  • Правило створює такі слова, яких годі зрозуміти без пояснення: бізиборд (<busyboard), а читається “бизіборд”.
  • Через наведені вище причини, народ цим правилом здебільшого не послуховується і передає слова таким чином, що вони ще більше порушують правила вкраїнського звуцтва.

Доповніть список своїми, якщо маєте, та виправте мене, якщо я в чомусь не правий.

Путятін Редріх

“Скін” і “стрим” справді дуже двозначні. Але це не означає, що треба позбуватися правила 9-ки; натомість маємо добирати відповідники.

“Бізиборд” — невдалий приклад, тому що правило 9-ки, як ми знаємо, не стосується кінцевих голосівок, тому ми пишемо “таксі”, “журі” й таке инше в запозичених словах. Слово “busy” тому правильно передавати як “бізі”, а слово “бізіборд” утворенен простим злиттям двох слів, і я вважаю, що літера “и” там — просто неправильне використання правила тим, хто те писав.

Макс Мелетень

“Скін” і “стрим” справді дуже двозначні. Але це не означає, що треба позбуватися правила 9-ки; натомість маємо добирати відповідники.

 Слово “busy” тому правильно передавати як “бізі”

Tomu to j proponuju prawyla pozbutysj, oskiljky pislia “b” wymowliajetsjsia ne “i”, a “y”: “byzi”. Ukrajinci zdawna ne ikaly w zapozycxenniakh, zhadajte slowa Danylo, gwynt, cxy kwartyra.

Radzxu pocxytaty:
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/161/mode/1up?q=Як передавати чуже

Макс Мелетень

Загалом, у мовознавстві тепер панує думка, що невідомо, чому після низки приголосних треба писати і. Пишуть, що правило йде з польської, але чому там так пишуть, не зазначають. Я ж спробую тут дати пояснення.

Маємо
д т з с ц ч ш ж та р.

У мовознавстві є думка, що правило йде з польської. Візьмім її.
Тепер маємо таке:
d t z s c cz ż r

Тепер поодинокий розбір:

r – через перехід мʼякого “р” у “ж”: pri – przy, Katarina – Katarzyna.
t – через непритаманність сполуки “ti” у польській; кажуть ty: tylko, tyle, o tym.
d – це дзвінке “t”.
z, s, c – через перехід у “жі”, “ші” і “чі” у сполуках з “і”.

Чому після cz sz та ż в польській стали писати “y”, пояснення не маю. Може хтось з вас знає?

Ярослав Мудров

Щойно зайшов на СВІТ, і знайшов таке:

Не розумів, що таке “бізиборд”, поки не глянув на опис. Чому б не писати “бизіборд”, як вимовляють англомовні і що не порушує правил українського звуцтва? Відміна “бізиборд” робить думку про передачу не ламаючи української фонетики непривабливою для загалу, який тому вживає “бізіборд”.

А що не так? Можна, звичайно, написати бизиборд, але точно не бизі- чи бізі-, якого й близько нема в англ., затем воно є в москвинській. 
Мабуть таки краще як є: бізиборд — як бізнес

Ярослав Мудров

Правило дев’ятки справді “дивне”, але не через те, як описав д. Макс — наліпити І, там де його нема. А навпаки треба писати И на місці англ. У, І:
Ліміт — limit — лимит (як лиман)
Кікбоксинг — kickboxing — кикбоксинг

Ярослав Мудров

Причини:

  • Воно порушує мовну практику: треба писати Арістотель, але всі писали й пишуть Аристотель; треба писати Сінгапур, але писали й пишуть Сингапур.
  • Воно необґрунтовано нав’язує передачу и: треба писати чИзбургер, хоч могли б і через і, бо кажемо чІпати; стрИм, хоч і могли б через І, бо кажемо стрІмкий та стріляти.
  • Правило створює штучно багатозначність: треба писати стрим (<stream), що  перегукується з присутнім стримом (<стримуванням); треба писати скін (<skin), що перегукується з присутнім скіном (=смерть).
  • Правило створює такі слова, яких годі зрозуміти без пояснення: бізиборд (<busyboard), а читається “бизіборд”.
  • Через наведені вище причини, народ цим правилом здебільшого не послуховується і передає слова таким чином, що вони ще більше порушують правила вкраїнського звуцтва.

Доповніть список своїми, якщо маєте, та виправте мене, якщо я в чомусь не правий.

Тут все в купу намішано. До чого тут взагалі українські приклади — чіпати, стріляти тощо. Вони тут геть ні до чого. 

Святосö

Правило дев’ятки просто дурне, бо насправді всі йноземні “і” варто писати як “и”
Через процес і→и←ы, звук “і” міг повністю зникнути, ті “і”, що ми маємо обґрутовані своїми процесами: 
ѣ→і;
“і” що виникає в закритих складах справжніх о/е; 
“і” що черговане зі “й”; 
“і” допоміжне 

Нам нормально звуче міні/міни/мині/мини, бо це нагадує “ѣ”, але правильно буде “мини” 
Бо дурно буде на кожнім кромім слові думати, як сприймати в ньому йноземне”і”, як “ѣ” чи писати “и”

Макс Мелетень

Причини:

  • Воно порушує мовну практику: треба писати Арістотель, але всі писали й пишуть Аристотель; треба писати Сінгапур, але писали й пишуть Сингапур.
  • Воно необґрунтовано нав’язує передачу и: треба писати чИзбургер, хоч могли б і через і, бо кажемо чІпати; стрИм, хоч і могли б через І, бо кажемо стрІмкий та стріляти.
  • Правило створює штучно багатозначність: треба писати стрим (<stream), що  перегукується з присутнім стримом (<стримуванням); треба писати скін (<skin), що перегукується з присутнім скіном (=смерть).
  • Правило створює такі слова, яких годі зрозуміти без пояснення: бізиборд (<busyboard), а читається “бизіборд”.
  • Через наведені вище причини, народ цим правилом здебільшого не послуховується і передає слова таким чином, що вони ще більше порушують правила вкраїнського звуцтва.

Доповніть список своїми, якщо маєте, та виправте мене, якщо я в чомусь не правий.

Тут все в купу намішано. До чого тут взагалі українські приклади — чіпати, стріляти тощо. Вони тут геть ні до чого. 

Та таки до чого. Всяке чуже слово має бути в згоді з фонетикою питомих слів.

Макс Мелетень

Щойно зайшов на СВІТ, і знайшов таке:

Не розумів, що таке “бізиборд”, поки не глянув на опис. Чому б не писати “бизіборд”, як вимовляють англомовні і що не порушує правил українського звуцтва? Відміна “бізиборд” робить думку про передачу не ламаючи української фонетики непривабливою для загалу, який тому вживає “бізіборд”.

А що не так? Можна, звичайно, написати бизиборд, але точно не бизі- чи бізі-, якого й близько нема в англ., затем воно є в москвинській. 
Мабуть таки краще як є: бізиборд — як бізнес

Хочете сказати, що busy ближче до “бизи”, ніж до “бизі”?

Anton Bliznyuk

А що не так? Можна, звичайно, написати бизиборд, але точно не бизі- чи бізі-, якого й близько нема в англ., затем воно є в москвинській. 

“busy” - /ˈbɪzi/. Тобто найближче до “бизі”. “Бізи-” то дійсно якась дурниця через те правило, ніхто ж так навіть не каже.
https://en.wiktionary.org/wiki/busy#English

Ярослав Мудров

Причини:

  • Воно порушує мовну практику: треба писати Арістотель, але всі писали й пишуть Аристотель; треба писати Сінгапур, але писали й пишуть Сингапур.
  • Воно необґрунтовано нав’язує передачу и: треба писати чИзбургер, хоч могли б і через і, бо кажемо чІпати; стрИм, хоч і могли б через І, бо кажемо стрІмкий та стріляти.
  • Правило створює штучно багатозначність: треба писати стрим (<stream), що  перегукується з присутнім стримом (<стримуванням); треба писати скін (<skin), що перегукується з присутнім скіном (=смерть).
  • Правило створює такі слова, яких годі зрозуміти без пояснення: бізиборд (<busyboard), а читається “бизіборд”.
  • Через наведені вище причини, народ цим правилом здебільшого не послуховується і передає слова таким чином, що вони ще більше порушують правила вкраїнського звуцтва.

Доповніть список своїми, якщо маєте, та виправте мене, якщо я в чомусь не правий.

Тут все в купу намішано. До чого тут взагалі українські приклади — чіпати, стріляти тощо. Вони тут геть ні до чого. 

Та таки до чого. Всяке чуже слово має бути в згоді з фонетикою питомих слів.

На городі бузина, а в Києві дядько 🤦🏻‍♂️
А є ще читати і стримувати. То як будете узгоджувати?