З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
> З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Gadaiõ cògen oumieié googliti tou. A cyto xotieste recti tuimy?
З часів розвалу радянського союзу від кириличного письма відмовилися Молдова, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан. Натомість кириличним правописом офіційно користуються: в Україні**, росії, Білорусі, Болгарії, Киргизстані, Монголії, Північній Македонії, Сербії, Таджикистані.
Історія, як відомо, почалася з того, що ленін придумав ці всі країни
Та поцабе потрібна латинка , зараз надто переплетаний інфопростір ,що не запрос всюди тією московською , дістало .
Латиниця українська буде мати інші алгоритми від московитів , й нарешті не треба буде *** з пошуком того ,що потребуєш .
@Bœgdan Youxyco
‹y› e u istotie *‹ь› (*y), tbt. postõpouié rœuno he i y (‹ь›) inde — slab yznicné u /∅/. Tam cde u rous. e na poceatcou |i•| u vidie [i•, ji•, jɪ•, ɪ•, jɘ•, ɘ•] u beznagolósie ta [j] po golósnie, tó mogé bouti bõdy yz prasl. *ey-, abo yz prasl. *[j]+y — sbt. *y iz pristaucoiõ [j], dauxi */ji̯• ~ i̯͡i̯•/ → |ji•|. A yac pristauno [j•] peréd *y- bie dóugyno bouti lygœtno (facultative), tó dóugynui bea bouti i tvarui bez *[j] peréd *y-, a ou yix tocdie *y u slabcœmy postayie ymaiõty uzslœuno do slabcoho *y usiõdui inde dati /∅/. Pri tœmy, lygœtnœsty *[j] moge bouti i u tœmyge slovie. Na pr., ‹yz› ← *([j])yz- ( = **‹ьз›), he priclonoc (enclitic) tvori odino çielo iz dailchemy slovomy, na pr.: u *yz-travui (**‹ьзтравъі›) e *y slabco, tomou → /ˈ∅ztraβ̞ɤ/, ale u *yz-pyxeona› (**‹ьз•пьшона/пьшєна›) e pervche *y dõge, a droughe *y slabco, tomou → **/əzp∅ʃonɑ, əzp∅ʃɛnɑ/, ale ponevagy na poceatcou slova ne moge bouti prosto /ə•/, dodano bie *[j•] — **/jəzp∅ʃonɑ, jəzp∅ʃɛnɑ/, dauxi pac |jizp∅ʃonɑ, jizp∅ʃɛnɑ|, i dalieye ouge [iz• ~ ɪz•] (sé e priclad yz Xeveleva, prauda, ou yeoho „pyxeniça“); pro tsiõ dvœynœsty ya i pisiõ ‹yz› — i za *yz bez *[j], otge → /∅z = z/, i za *[j]yz iz [j], za postayemy.
Sliedoiõ, ya pripouscaiõ oge i *ymati (**‹ьмати›) u /matɪ/ ( ← *|∅mati|), porõcy iz lygœtnuimy *[j]ymati u ‹imati› |imati| /ɪmatɪ, jɘmatɪ/, po golósnie [jma•, jmɑ•], dauxi rœznœi znaceigna — „to have“ ta „to catch, fetch“, *yk(u)r-ig-a u ‹criga› ( ← *‹ycriga, ькрига›), a tacoge ‹cra (ycra)› ← *yk(u)r-a (**‹ькра›) proti *[j]yk(u)ra u ‹icra›, *yskra u ‹scra› proti *[j]yskra u ‹iscra›, tc.
Otge œd „to catch“ bõdé ‹ima•, imi•, iml•› = |jim•| /(j)ɪm•, (j)im•/ [jɘm•], po golósnie [jm•], a œd „have“ ‹yma•› = /ma•/ ( = */∅ma•/).