Див. змїнку під словом гарли́вість ту: 
ентузіа́зм
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського):
*Зага́рливець, -вця, м. Усердный человек, энтузиаст. Сл. Яворн.
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти
r2u.org.ua: горіти
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти
r2u.org.ua: горіти
Див. змїнку під словом гірливість ту:
ентузіа́зм
+
r2u.org.ua: загарливий
Зага́рливий – Усердный, горячий в работе.
відрізняється своєю гірливістю.
- ентузіазмом