Ентузіа́зм — стан душевного збудження, жадоба діяльності.
Приклад вживання
До справи взялися з ентузіазмом.
Походження
очевидно, запозичення з німецької мови
нім. Enthusiásmus походить від гр. ἐνθουσιασμός «божественне натхнення, захоплення» (нлат. enthūsiasmus «тс.»), пов’язаного з ἐνϑεάξω «сповнююсь божественним натхненням».
gwr, gor-
<гѡр, гор->; заднє творення від засвідчених слів: горли́во "ретельно, віддано" (сл-к Яворницького, сл-к Пискунова), та горли́вий "щирий", де "о" без наголосу каже на "і" літературного стандарту (*"гірли́вий", *"гірли́во") — *гѡрьливъ, *гѡрьливо, без чепеня *-ьл-ив- прикметника, а також тварів, рідних коренем зо згаданими: зага́ра "бажання, пристрасть, старанність, завзяття в роботі", зага́рливець "старанна людина, ентузіаст", зага́рливий "старанний, завзятий в роботі".
Хоча я мишлю дати й твар именника за "ентузіазм" і від основи *гѡрьлив- ("гірли́в-~горли́в-"), гадаю, й се слово би могло годити, зокрема в поезії, де ритму вірша вимагає односкладового слова.
PPS: Де-не-де "ентузіазм" може гето бути виражено й просто дієсловом горіти, ге в: "He did not have equal enthusiasm for sports" – "Він не горів про всі дяжі / всяку дяжу рівно".
garlifwsty
гарли́вѡсть; творено на підставі форм: зага́рливець "старанна людина, ентузіаст", зага́рливий "старанний, завзятий в роботі", від *гар- (*gar- ← *gōr-) : *гор- (*gōr-) "горіти".
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти r2u.org.ua: горіти Кінець як у "ходьба", "стрільба", "лічба", "дільба", "журба", "ганьба".
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти r2u.org.ua: горіти
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти r2u.org.ua: горіти
Ентузіа́зм — стан душевного збудження, жадоба діяльності.
До справи взялися з ентузіазмом.
очевидно, запозичення з німецької мови
нім. Enthusiásmus походить від гр. ἐνθουσιασμός «божественне натхнення, захоплення» (нлат. enthūsiasmus «тс.»), пов’язаного з ἐνϑεάξω «сповнююсь божественним натхненням».
нім. begeisterung
англ. ardencies
Перекладаємо слово ентузіа́зм
Уже давно існуюче слово. Я за
Полонізм, якніяк.
gwr, gor-
<гѡр, гор->; заднє творення від засвідчених слів: горли́во "ретельно, віддано" (сл-к Яворницького, сл-к Пискунова), та горли́вий "щирий", де "о" без наголосу каже на "і" літературного стандарту (*"гірли́вий", *"гірли́во") — *гѡрьливъ, *гѡрьливо, без чепеня *-ьл-ив- прикметника, а також тварів, рідних коренем зо згаданими: зага́ра "бажання, пристрасть, старанність, завзяття в роботі", зага́рливець "старанна людина, ентузіаст", зага́рливий "старанний, завзятий в роботі".
Хоча я мишлю дати й твар именника за "ентузіазм" і від основи *гѡрьлив- ("гірли́в-~горли́в-"), гадаю, й се слово би могло годити, зокрема в поезії, де ритму вірша вимагає односкладового слова.
PPS: Де-не-де "ентузіазм" може гето бути виражено й просто дієсловом горіти, ге в: "He did not have equal enthusiasm for sports" – "Він не горів про всі дяжі / всяку дяжу рівно".
"Горіти" (чимось) у тямі "мати ентузіязм" (до чогось) – давно звична річ для української мови.
gwrlifwsty (gwrlifosti, gwrlifwstiõ)
гѡрли́вѡсть; див. під: гѡр, тут; *гѡрьливѡсть ← *гѡр-ьл-ив-ѡсть.
Може, доречніше для "скурпульозність" або "акуратність"?
скрупульозний
Не та мотивація семантична.
garlifwsty
гарли́вѡсть; творено на підставі форм: зага́рливець "старанна людина, ентузіаст", зага́рливий "старанний, завзятий в роботі", від *гар- (*gar- ← *gōr-) : *гор- (*gōr-) "горіти".
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти
r2u.org.ua: горіти
Кінець як у "ходьба", "стрільба", "лічба", "дільба", "журба", "ганьба".
+
Гір краще
Зага́рливий – Усердный, горячий в работе.
r2u.org.ua: загарливий
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти
r2u.org.ua: горіти
Від "горіти" (чимось), що можна трактувати як "мати ентузіязм" (до чогось), це вже давно стало нормою для вкраїнської мови і тяма така є наших найдавніших словниках:
Горі́ти(ся) – Пылать желанием, сильно желать чего,
Душа горить до чого – Страсть хочется чего-нибудь.
"До кужіля рука болить, до горілки душа горить".
r2u.org.ua: горіти
r2u.org.ua: горіти
Паралельно до гір (gwr), адже маємо слово зага́рливець «усердный человек, энтузиаст» з сл. Яворн.