Не всі значення є ту дано. Значеннє "виділеннє, вилученнє, випорожненнє чого-небудь" у лат. "evacuatio" є знаменано й в украйинськї (АТССУМ) й в иншах мовах. Без його слово "евакуація" вїрно й повно не розумїти.
В простертих ту перекладїх є явно кладено наголос на сам умїст (люд чи рїчи), коли, на дїлї, наголос є на мїстї ведення "евакуації". Иншами словами, яко дїєслово ‹evacuare› є перехідно, то прямий доповнок є'му первїсно не люд, звїрь, рїчи, а мїсто, се би "еваквують" мїсто від кого/чого, не люд/звїрь/рїчи відки. Ай, з часом суть прямий та непрямий доповнок мїнили мїста вдин друга; слово на значеннє мїста, бувши прямий доповнок, є стало не мїсто непрямого доповенка, а слова на значеннє непрямого доповенка ставши за прямий доповнок. Оже в америцько-ягельськім словницї Мерйама-Вебстера на скани є придїлено вкремий чолонок з поясненнєм правильности ставити й(!) слова на значеннє люду, звїри, рїчи на мїсто прямого доповенка при дїєсловї ‹evacuate›, речеть само за себе (https://www.merriam-webster.com/words-at-play/can-you-evacuate-people).
И нинї, ягельською суть міжна речення яко:
‹We have to EVACUATE THE BUILDING and close it down.›,
‹EVACUATE THE BUILDING if the fires cannot be controlled.›,
‹The use of non-combustible materials in a building do not contribute to spread of fire and buys valuable time for occupants to safely EVACUATE THE BUILDING.›,
‹Sorry to interrupt, but we're supposed to EVACUATE THE BUILDING.›,
‹You need to evacuate the building, sir.›,
‹We have a gunman in the area, and I have to EVACUATE THE PREMISES.›,
‹If the temperature continues to rise, the main evacuation alarm is sounded to EVACUATE THE PREMISES›,
‹Hotel evacuation: Management reserves the right to refuse access to the hotels and to EVACUATE THE PREMISES for safety reasons or in cases of "force majeure".›,
‹Should you suspect a potential instance of carbon monoxide poisoning, you must EVACUATE THE PREMISES and dial emergency responders.›,
‹The troops were sent directly by the state government to EVACUATE THE TOWN HALL, which is now occupied by the Popular Autonomous Town Council due to the post-electoral conflict of January 1, 2005.›,
‹Campus security has issued an emergency request for all students to evacuate Hammonds Hall immediately.›,
и нїмецькою:
‹Wir müssen DAS GEBÄUDE EVAKUIEREN.›,
‹Noch sind die Werte nicht gefährlich, aber wenn sie ansteigen, lasse ich DAS GEBÄUDE EVAKUIEREN.›,
‹Aus unserem Computer ist gestern so viel Rauch ausgetreten, dass wir DAS GEBÄUDE EVAKUIEREN mussten.›,
‹Die Behörden EVAKUIERTEN DAS GEBÄUDE und zerstreuten die Protestierenden mit Tränengas.›,
‹Daraus schloss ich, dass DAS GEBÄUDE EVAKUIERT WORDEN WAR.›,
‹Wir EVAKUIEREN DIE STADT in wenigen Minuten.›,
‹Wir EVAKUIEREN DIE HÄUSER am Stadtrand und lassen sie herein.›,
и франською:
‹Le personnel et les enfants sont entraînés plusieurs fois par an à réagir aux alarmes anti-sismiques, à se mettre à l'abri puis à ÉVACUER LES LOCAUX.›,
‹Les propriétaires et le personnel de la minoterie ont été angoissés, et ont dû ÉVACUER LES LOCAUX à deux occasions à la suite de ces messages, mais inutilement.›,
‹On ÉVACUE L'ÉDIFICE et Lafontaine sort sous la protection d'une garde militaire.›,
‹Par exemple, les pompiers qui interrompent une assemblée politique pour ÉVACUER UN ÉDIFICE menacé par les flammes ne commettent pas une faute.›,
‹Il est encore temps d'ÉVACUER LA MAISON calmement.›,
‹D'autres ONT ÉVACUÉ LES LIEUX et établi un quartier général.›,
‹Nous devons ÉVACUER LES LIEUX immédiatement.›.

Ту: https://blog.leo.org/2020/11/03/kann-man-gebaeude-und-personen-evakuieren/ є присвячено питанню про єваквацію мїста проти єваквації люду, звїри, рїчий й у нїмецькї. Там же є й добрий приклад у нїмецькї яко при тім же дїєсловї ‹ausleeren› "випорознити, спорознити, випороздити, спороздити" можеть за прям доповнок стати й слово "вїдро" й слово "вода": ‹den Eimer ausleeren› "випороздити вїдро" та ‹das Wasser ausleeren› "випороздити/спороздити воду".

Сесе товкуваннє дасть розумїти, чому "евакуація" може значити й вивід люду чи рїчий из мїста небезпеки, й загалом опорожненнє чи вивільненнє чогось, на пр., из суду.
В новогрецькї є своє питоме слово за "евакуацію" — ‹εκκένωση› точно вторячи латинському ‹evacuatio›: ‹εκ-› = лат. ‹e- (*ex-)› = "out" + ‹κένωση› = лат. ‹vacuatio›, від гр. ‹κενός› = лат. ‹vacuus› = "empty, void", и в грецькї се слово криєть усі ті значення що й лат. слово ‹evacuatio› в иншах мовах. Си рїч грецьке слово є переклад латинського слова, й певно не дарма.

Тому й для руськи мови є товк про слово від знаку *"випорознити, to make empty", то би від корене зо значеннєм "vacuus", коли хочемо питомо слово.

У руськї з тяклом значеннєм суть корени: *tusk-, *por-zd-, *poust-, *zai-.
Від корене *tusk-, на пр., суть слова в друс. памятках ‹истъщити, истъщати› де в рівнобїжнїх сутцїх грецькою тякне йим грецьке слово з ‹κενός› "empty, void; vacuus" у корени, в тім же више гаданім словї ‹εκκένωση›. Правда, значення суть у тих сутцїх и не тякнуть сучасному значенню "вивести люд из мїста небезпеки". У новоруськї є се значеннє в корени *tusk- у тязї "на тще серце".

Хоча й корінь *poust- значить "empty, unoccupied" у різнах словах, та часто радше зо сузнаком безплідности, ге в лат. ‹vastus›, порівн.: лат. ‹vastitas› та рус. "пустеля, пустіш, пустиня". Од сього корене є радше звати руською, на пр., лат. слово ‹devastatio› ("спустошеннє").

Од корене *zai- є в руськї слово ‹zayeu, zayv-› ("заєв, зайв-") зо значеннєм "vacant, unoccupied, not used at the moment, free for use", хоча нинї є воно вїдомїше в значеннї "odd, excessive, exuberant". Не певен їм чи годило би за значеннє "evacuatio".

Од корене *por-zd- суть слова в словянськах мовах та в руськї тякнуча й значенню лат. ‹cavus› (→ ягел. ‹cavity›), ягел. "hollow" (на пр.: ‹порожно́› "лежаче гниюче дерево", через розвиток значення "трухнути → дуплїти", ‹порожняк› "пиріжок без начинки, hollow pastry", ‹порожнеча, порожнина› "cavity"), та й значенню лат. "vacuus" та скорїше в словах яко ‹vacans›, ‹vacatio›, порівн. слвц. ‹prázdniny› "vacation", ‹prázdny› "vacant", рус. ‹порожнювати› "be vacant, unoccupied, idle".
Де лат. ‹evacuatio› в иншах мовах та в руськї значить "випорожненнє [будь-чого]", є в руськї само слово ‹випорожненнє›, питомо. В украйинськї мовї нинї є за значеннє "вилученнє вмїсту кишок (а такоже жолудку, мїхура)" и питоме слово ‹випорожненнє› й латинське ‹евакуація›. Ге вже гадано горї, й у гиншах мовах лат. ‹evacuatio› можеть значити й "вилученнє вмїсту кишок, жолудку, мїхура".

Коли в руськї значеннє "вилученнє чи видїленнє рїчовини" може бути передано й словом ‹випорожненнє› й чуджим словом ‹евакуація›, а в иншах мовах лат. "evacuatio" можеть значити й "вилученнє чи видїленнє рїчовини" й "вивід люду чи рїчий из мїста небезпеки", то є мисль оже би й значеннє "вивід люду чи рїчий из мїста небезпеки" могло передати слово ‹випорожненнє›.
Имя підстати ‹випорожненнє› є в руськї нинї мнено головно яко вилученнє вмїсту кишок, та АТССУМ товмачить се слово й яко ймя підстати до дїєслова ‹випорожнити/випорожняти› загалом.

Дїєслова та ймена дїйи на корінь *porzd-: в иншах словянськах мовах.

У вятськї на значеннє "випустити вмїст кишок" служить головно дїєслово ‹испражниться/испражняться, испражнение› — південнословянський твар, питим для вятськи в чуттєво немїченах словах; порівн. твар з питомим ‹поро-› в ‹выпорожнить(ся)/выпоражнивать(ся), выпоражнивание› з мїтою "разг[оворно].-сниж[енное]." (за словником Єфремови). За словником Ушакова є й дїєслово ‹опорожнить(ся), опорожнять(ся), опорожнение› в вятськї, що крім значень "випустити, спорожнити вмїст будь-чого (кишень, суду), може значити й "вилучити, випустити вмїст кишок чи жолудка"; словник Ожегова сього значення не мїстить. Вятський словник синонимів до слова ‹опорожнить(ся)/опорожнять(ся)› (Практический справочник, З. Александрова, 2011) не мїстить слів зо значеннєм "випустити, вилучити вмїст кишок чи жолудка". Сим, вятська врудує кільком дїєслів (та дїєймен) на корінь *porzd-: з передчепом ‹ис-›, з передчепом ‹вы-›, з вятщеним південнословянським тваром ‹пражн-›, та з питомо вятським тваром ‹порожн-›. Твар з передчепом ‹о-› точно значенню лат. ‹e- (*ex-) чи гр. ‹εκ- (*εξ-)› не тякнеть
У лядськї є ‹wypróżnić (się)/wypróżniać (się), wypróżnienie (się)›, значачи й загально "випустити що вон виливши", й "випустити, вилучити кал". Є ‹opróżnić/opróżniać, opróżnienie›, та значення "вилучити кал" у його в лядськї нема. Дїєслова +‹spróżnić/spróżniać› чи йимене дїї ‹spróżnienie› — *iz-porzd-yn- у лядськї нема.
У словацькї ‹vyprázdniť/ vyprázdňovať (sa), vyprázdňovanie› та чеськї ‹vyprázdnit (se), vyprazdňování (se)› значить и загалом вилляти/висути/вияти будь-що (на пр. слвц. ‹vyprázdniť pohár, vrecká›), й вилучити кал (‹vyprázdniť sa, vyprázdnit se›), та й мїхур од сечи. Дїєслів чи ймен дїйи від *ob-porzd-yn- (+‹oprázdniť›, +‹oprázdnit›), *iz-porzd-yn- (+‹sprázdniť›, +‹sprázdnit›) у сию мову нема.
У ховрватсько-сербськї є дїєслово ‹isprazniti / ispraznjivati (se)› й имя дїйи ‹ispražnjavanje, ispražnjivanje, ispražnjenje›, де дїєслово значить и загалом вияти (висути, вияти) щоси з чого (з кишень, суду) чи лишити що порожнєм (на пр. лишити снаги, виснажити батерию), й "лишити мїсто без люду, вивести/перемїстити люд відки". Сим значення словянського *iz-porzd-yn- у хорватсько-сербськї мовї найповнїше тякнуть значенням лат. ‹evacuare, evacuatio› в західно-ївропийськах мовах. Поясненнє тому може бути дужше (проти, на пр., вятськи чи лядськи) тяжаннє хорватсько-сербськи (з окрема хорватського різновиду) до користання з питомо словянських коренів. Оли вятська та лядська (й украйинська, йима слїдом) користають из питомого *porzd- у значеннях "порознити що від умїсту чого" та не мїсто від люду/звїри чи рїчи (про безпеку)", а в значеннї "порознити мїсто від люду/звїри/рїчи" вже (*ouge) з лат. слова ‹evacuare, evacuatio›, то хорватська на всі ті значення користає з дїєслова ‹isprazniti / ispraznjivati›, на пр.: ‹isprazniti vreću› "спорознити/випорознити/впорознити/порознити кишеню/ворок/ворець", ‹isprazniti bateriju› "спорознити/випорознити/впорознити (*opòrôzdniti)/порознити ( = виснажити, витратити) батерию (снаги)", ‹isprazniti dvoranu (od ljudi)› "випорознити/спорознити сїнь/хорому від люду", ‹isprazniti od zraka (napr. gumu)› "випустити вуг (на пр. из душї колеса); to evacuate air (from inner tube of a tyre)". Се йме значити вже (*oge) в руськї з слова ‹uipòrôzdniti› чи ‹izpòrôzdniti› не є користано в значеннї "лишити мїсто люду/звїри/рїчи = евакуювати" не бо не може нести се значеннє в собї (*o sobé), а просто через більшу (проти хорватськи) відвертість чуджослову. Йнакше рїкши, за більшойи стриманости до чуджослову би *ū-porzd-(yn-) / *iz-porzd-(yn-) и була вто слова правити за тяму ‹евакуація, евакуювати› в усїх його значеннях.

На тлї сього простер бим сяки твари за слово "евакуація":

uipòrôzdnyeinïe
/ˈwɘ̞pɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)ɜ, ˈwɘ̞pɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)ɛ, ˈwɘ̞pɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)e, ˈwɤpɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)ɜ, ˈwɤpɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)ɛ, ˈwɤpɔroʒ(d)ne͡inʲ(ː)e/

— творено від дїєслова ‹uipòrôzdniti› /ˈwɘpɔroz(d)nɪtɪ/, від имене примети ‹pòrôzdenyu, pòrôzdny-› /pɔˈrozdəɲ-, pɔˈroʒ(dʲ)ɲ-/ за лат. "vacuus, vacuum, vacua", з передчепом ‹ui-› за лат. ‹e- (ex-)›;

izpòrôzdnyeinïe
/ɪspɔroʒ(d)ˈne͡inʲ(ː)ɛ, ɪspɔroʒ(d)ˈne͡inʲ(ː)ɜ, ɪspɔroʒ(d)ˈne͡inʲ(ː)e/, [ɪsp-, ɘsp-], по голоснї: [sp-, jɘsp-, jɪsp-, ɦɘsp-, ɦɪsp-]

— творено від дїєслова ‹izpòrôzdniti›, з передчепом ‹iz-› за лат. ‹e- (ex-)›, гр. ‹εκ- (εξο-)›;

uipòrôzdya
/ˈwɘ̞pɔroʒd͡ʒa/

— творено від дїєслова +‹ui-pòrozditi›, від имене примети +‹pòrôzd› — без почепа *-yn-, у руськї нинї без *-yn- невїдомо, та порівн. стсл. ‹праздь›, почепом *-y-+-a, ги в словах: ‹grebya› (від ‹greb(s)ti›), ‹sadya› (від ‹saditi›), ‹crõtya› (від ‹crõtiti›), ‹bourya› (від ‹bouriti›), ‹stelya› (від ‹stylati, steli-›), ‹comya/cœumya/clœumya› (від ‹clomiti›), ‹gruizya› (від ‹gruizti›) то що;

izpòrôzdya
/ɪspɔˈroʒd͡ʒa/, [ɪsp-, ɘsp-], по голоснї: [sp-, jɘsp-, jɪsp-, ɦɘsp-, ɦɪsp-]

— творено рівно ги ‹uipòrôzdya› та з передчепом ‹iz-›;
твари ‹uipòrôzdya›, ‹izpòrôzdya› суть менше волими, имена підстати бо з *-y-+-a значать питимо/частїше плід дїйи, неже саму дїю виражену ймям підстати;

uipòrozdyeinïe
/ˈwɘ̞pɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɜ, ˈwɘ̞pɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɛ, ˈwɘ̞pɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)e, ˈwɤpɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɜ, ˈwɤpɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɛ, ˈwɤpɔroʒd͡ʒe͡inʲ(ː)e/

izpòrozdyeinïe
/ɪspɔroˈʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɛ, ɪspɔroˈʒd͡ʒe͡inʲ(ː)ɜ, ɪspɔroˈʒd͡ʒe͡inʲ(ː)e/, [ɪsp-, ɘsp-], по голоснї: [sp-, jɘsp-, jɪsp-, ɦɘsp-, ɦɪsp-]

— творено від ‹ui-/iz- pòrozditi›, виджь више під ‹uipòrôzdya›;

uipòrôzd
/ˈwɘ̞pɔrozd, ˈwɤpɔrozd

izpòrôzd
/ɪsˈpɒrozd/, [ɪsp-, ɘsp-], по голоснї: [sp-, jɘsp-, jɪsp-, ɦɘsp-, ɦɪsp-]

— творено від ‹ui-/iz- pòrozditi›, виджь више під ‹uipòrôzdya›, без почепу, ги в словах: ‹uivœuz› (від ‹uivezti, uivoziti›), ‹uirin, izrin, rœuy, uirœuy, izrœuy› (від ‹ré(a)ti, izré(a)ti, uiré(a)ti›), ‹xœud, uixœud, zaxœud, prixœud, doxœud› (від ‹iti, zaiti, priiti, dœiti›), ‹leût, prileût, zaleût, œdleût› (від ‹letéti›), ‹mêt, zamêt, pœudmêt, namêt› (від ‹metati›), ‹xluin› (від ‹xluinõti›), ‹uiruiv, proruiv, naruiv, œdruiv› (від ‹ruati›), ‹réz, uiréz, ròzréz, nadréz› (від ‹rézati›), ‹zòu, uizòu, prizòu› (від ‹zuati›), ‹gœun› (од ‹gnati›), ‹zœur› (од ‹zréti›), ‹lœuy› (од ‹ylïati›), ‹postõp, œdstõp, nastõp, dostõp, pristõp› (од ‹stõpati›); така ймена підстати можуть у руськї значити й плід и бїг дїйи; правда, вони, чей, скорїше тякнуть підстатненам страднам дїєприметам у латинськї та грецькї, порівн: ‹pad ( : pàsti, padõ) : casus ( : cado) : πτωση (дгр. πτώσις : πιπτω)›, ‹dostõp, pœdxœud ( : dostõpiti, pœdoiti/poduiti) : accessus ( : accedo) : πρόσβαση (дгр. πρόσβασις : βαίνω), ‹nazœur (nazréti) : aspectus ( : aspicio)›, ‹stan, staty ( : stati) : status ( : sto) : στάση (дгр. στάσις : ιστημι); хоча точни тяклости тварослову та значення мїж мовами є в кожнї разї чекати годї, певен сувзтяг ту таки є, на пр. ‹urazyeinïe ( : uraziti) : impressio ( : imprimo) : εντύπωση ( : εντυπώνω)›, ‹uirazyeinïe ( : uiraziti, хоча є й ‹uiraz›) : expressio ( : exprimo) : διατύπωση ( : διατυπώνω)›, тому з сим узглядом тякнуть твари з ‹-yeinïe› — ‹uipòrôzd(n)yeinïe, izpòrôzd(n)yeinïe›, вїдї, найближе до ‹evacuatio› з ‹-atio›.
___
Усяко, ‹вивільненнє (uivœulnyeinïe)› є ≈ ‹eliberatio›, не ‹evacuatio›, ‹виведеннє (uivedeinïe)› є ≈ ‹eductio›, ‹вивезеннє (uivezeinïe)› є ≈ ‹evectio› (← ‹eveho› "uivezõ"), ‹pèreméstyeinïe› e ‹translocatio›.