Є й так r2u.org.ua: Підборний. ЕСУМ просто подає до "брати". Не знаю, я гадаю це перестава, хоча можна уявити від "підбір"

Це од <підбіратися>. Ось витяг із Грічненка (https://hrinchenko.com/dictionary/word/38722-pidbiratisia):

Підбіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підібра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Ольга й Катерина швидко вивчили і співали її (пісню)... підбіраючись під Палажчин спів. Левиц. Пов. 252.

То це вже про якусь мимикрию, маскарад, имитацию, ємулацию, симулацию...

підбірний

Спасибі за підпору! 🤝👍

Та ні. Ось приклади вжитку (https://hrinchenko.com/dictionary/word/51100-roblenii):

Робле́ний, -а, -е.
2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.

Фальшивый ≠ искуственный.

У значінні слова написано:

Фальшивий — який являє собою підробку (про річ, продукт і т. ін.), виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства. // ШТУЧНИЙ, ЗРОБЛЕНИЙ НА ЗРАЗОК СПРАВЖНЬОГО, НАТУРАЛЬНОГО.

Не вірте всьому, що десь написано.

Одне із значіннів цього слова вказано саме те. Це ж значіння дає СУМ: "який є підробкою (про річ, продукт і т. ін.), виготовленою, сфабрикованою з метою шахрайства"

Коли брати водне лише перше значення й перший приклад під ним:
⟨Глуха чутка ходила по базару, що спіймано великого ворога темних людей, котрий виробляв фальшиві гроші... (Панас Мирний)⟩

Роблені гроші, тобто що їх хтось зробив? А хиба бувають природні, що вони на деревах ростуть? Поділіться, будь ласка, де такі ростуть, у себе посаджу)

Далі.
«Який містить обман або спрямовується на дезорієнтацію кого-небудь»:

⟨За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського. (Іван Ле)⟩

У чому розниця мідж робленим і неробленим (природнім?) огнищем?

⟨Ільчиха боїться кривоприсяги, як смерті. Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає. (Ірина Вільде)⟩

Роблена присяга? Чи не будь яка присяга є доконана дія, що її роблять / чинять?

false vocal folds — ложні голосові складки, а не роблені (хто їх зробив?? они єста такі ж природні, як і true vocal folds).

І біда тут не з прикмітником "роблений", бо коли взяти то значення «(у знач. прикм.) позбавлений природності; удаваний» і приклади:
⟨
По його ЗІТХАННЮ, робленому, НЕЩИРОМУ, я вгадую, що він мав казати щось гостре, цікаве. (С. Васильченко)
Обличчя самурая розпливається в роблену ПОСМІШКУ. (О. Довженко)
Який же він неприємний, цей нахаба .. Все в ньому роблене – самовпевнена ПИХАТІСТЬ, зухвала НАСТИРЛИВІСТЬ, солодова УЛЕСЛИВІСТЬ. (А. Хижняк)
В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь роблене... (І. Нечуй-Левицький)
– По правді сказавши, Доро, – ..мені твоя .. ПРИЯЗНЬ до тої дівчини видається потрохи робленою. (О. Кобилянська)
⟩

Явно йдеться ТІЛКО про вираз чуттів чи норов і протиставлення artificial проти natural ино в цім контексті.

По-перше, слово <роблений> не конечно значить щось вироблене або зроблене. Про це каже хоча б Грінченків "Словарь" із таким прикладом:

Робле́на ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.

Відьму ж ніхто не робив, чи не так? Тобто, тут просто противне значіння до слова "родимий, природний, натуральний".

А по-друге, скажу знов — вказане значіння та вжиток слова <фалшивий> у декотрих контекстах збігаються з ужитком слова <роблений> — Ви й самі були розібрали ті приклади. Не конечно добірати переклад, що геть збігався б ужитком з перекладеним словом. Тож, як на мене, слово годяще

>Робле́на ві́дьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449.

Із прикладу ясно є, що її зробили чи вона зробила ся відьмою, а не народилася відьмою.

Коли давати на переклад “не те, але щось ісходже” і посилатися на контекст, то є величезна ймовірність ужити слово не до діла.

І вот із цього же прикладу з відьмою: фальшива відьма — така, що відьмою не є, ту ближче буде гр. ψευδής, натомість роблена відьма — за хункцийоналом є така сама справжня відьма, як і вроджена, але від природи в неї цього хункцийоналу не було. Отже це єста геть не сумісні переклади, хай они й семантично перетинаюцця в деяких місцях.

Ба коли вигадувати контекст, під який уже підганяти слово, то міжна навигадувати гору комбинаций, що по суті будуть лише марати сторінку, як це вже тут дехто чинить.

Дивіться. Щоб без довгих росписаннів. Возьмімо такі приклади:

В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь роблене...

Обличчя самурая розпливається в роблену ПОСМІШКУ.

Змінімо всюди слово <роблений> на <фальшивий>:

В неї на виду, на очах не щире КЛОПОТАННЯ, не щире ЖАЛКУВАННЯ, а якесь фальшиве...

Обличчя самурая розпливається в фальшиву ПОСМІШКУ.

Зміст геть не змінився. Отже, значіння цих слів збігаються в таких околицях. Отже й на переклад слова <фальшивий> у схожих речіннях це слово годиться згола, як-от, прикладом:

Його любов — фальшива.
↓
Його любов — роблена.

Та й по всьому

Ино в цих прикладах, що годже є ге вільний переклад худіжнього твору, але не для документів, де треба водностайність і цілісність, там уже так механично ставити такий переклад не вийде. І коли ми замість перекладу слова щемо контекст, де вобі слові можуть бути взаємозамінні, то це вже не переклад слова, а переклад речіння. А перебудова речіння таким чином, щоб у ньому не було черпаного слова є клопітка й часто ризикова справа, і це вже надто далеко від задачи ськати відповідник.

А так і мало б буть. Слова завсіди слід перекладати не самі, а в околиці. Коли перекладати самі слова, не дбавши про контекст та будову речіння, то чужина з мови нікуди не дінеться. Вона зостанеться, тілки з инчою подобою — як калка з синтаксичнього, семантичнього або ще якого чужого(!) мовного ладу

Але з такими відповідниками росте ймовірність помилки в перекладі, бо тут суто через людський чинник перекладач може хибно зрозуміти чи взагалі пропустити перевірку контексту та втулити перше-“ліпше” (за кілкістю голосів, наприклад) слово. Нащо таке лишнє вобтяження? Та й замість іськання відповідників тоді міжна просто дати задачу для ремотвореного розуму “перескажи текст своїми словами” й так роджати нескінченну кілкість “одповідників”.

Izpasibœ’ za pœdporõ!