А чом би й ні? Як не відповідає законам української мови — так і скажіть.

»Як не відповідає законам української мови — так і скажіть.«

Tac i caziõ. Niemcuinia, grycuinia, tourcuinia — ‹•uinia›, rousinca, litvinca / litóuca, leadjanca / poliacyca (poliacuinia), ceixyca, slovacyca, serbca, xorvatca, eaglianca, niemca, ispanca, italca/italianca — ‹•(y)ca›. Nicde neyma na ‹•iça›.

Добре. А чому не може бути? Якщо є посадовець і посадовиця, то чого не може бути пряжець і пряжиця?

»Добре. А чому не може бути?«

Xuiba Vam tuix pricladœu ne stané.

»Якщо є посадовець і посадовиця, то чого не може бути пряжець і пряжиця?«

Xuiba posadoveç e yno imea lioudou. Ya’smi Vam dau pricladui imén lioudey, ne "posadoveç". Na pr., iz ‹•eç› e imea lioudou ‹niemeç›, a do yeoho tvar geonotui e ‹niemca› ci ‹niemcuinia› — ne ‹niemiça›. Znaiéte yn praclad imene lioudou u geonotie na ‹•iça›? Ya ni.

Я розумію, що назв народів на -иця немає. Мене цікавить, чому ви вважаєте, що таких форм і не може бути. А хоча, байдуже. Навряд чи ця розмова має багато товку.