ЕСУМ VI, 335: чмут "пустун", чмуд "паскуда; огидна, соромітна людина", чму́тни́к "пустун", чмутови́ха "пустуха, вигадниця, плутяга", чмутли́вий "розумний, дотепний", чмутови́тий "майстер на вигадки", чмутова́ти "пестити, милувати", чмутува́ти "пустувати"; д.-рус. чмутъ (чьмѫтъ) "шахрай".

Від *ky- + *mONt-o-s.

з наголосом на "о"

Коротко, природньо, зрозуміло.

Означає людину, що досліджує та працює собі на втіху, що є ключовою мотивацією у поглибленні віртуальних знань. Недарма "втіхи" отримають задоволення від здобутими ними ж знаннями, тож і тішуться.

Віртуальний+блазень. Також може перегукуватися зі словом в'язень, бо він зациклений на своєму наче у в'язниці