xyport

/ʃport/ [ʃpᵘɔrt]

Tvoreno mnoiõ œd dieyeslova ‹xyportati›, v. SIRM VI 465: ‹шпо́ртати› “колупати; копатися, шукати”, ‹~ся› “колупатися, вовтузитися, копатися, шукати; спотикатися”, ‹шпирта́ти› “колупати”, ‹шпортну́ти› “кольнути, вдарити”, ‹шпортону́ти› “кольнути, вдарити з силою”, ‹шпо́ртайло, шпо́ртало› “той, що копається, риється, копирсається”, ‹шпортака́› “сторчака” — za SIRM, œd ‹portati› (IV 529: ‹порта́ти› “збирати”, ‹партани́на› “з трудом зібране майно”), cyto, za SIRM, neyasno e, ta u usieliyacie razie ne e œd roum. ‹purtá› “nesti, nositi; perenositi” — u seimy neyma potrebui, yac ‹portati› ta ‹portanina› e lègco poveazati znaceignami iz inchami slovami, por. znaceigna u SIRM IV 374: ‹пиря́ти-I› “носити, тягати” (‹пира́чить› “насилу нести, таскати”, ‹пі́рити› “багато набирати (в кишеню, поділ, мішок)”, ‹напі́рити› “багато набрати; надягти багато одягу”), cyto za SIRM e poveazano iz ‹пе́рти-II› (IV 355).

Ocevidno, e œd corene *pur-t- : *pūr- : *pir- : *pyr- : *pour- “coloti”, iz ròzvitcomy u rœzna znaceigna, he otó: “sturcieti” (por. ‹xyportaca› “vertically”, SIRM VI 465), “tuicati cõdui, u cyto (zemlõ, listtié tc.) => copati, ruiti => choucati, gleadati cyto”, “coloti → tuicati: pxati-souati cõdui, u cyto = nabirati; nadievati”. Znaceigna “nesti, nositi, teagati, tascati” por. iz dieyeslovomy ‹perti›.

Zvõc /t/ u ‹xyportati› e, viedie, pocép — bõdy stradna imoceasttya (he u ‹borty, bort› “oulic” ← *bur- “coloti; sverdliti” + *-t- *“sverdlén”), abo napinœu (“intensivum”) — za vuicladomy V. Maxca (Etymologický Slovník Jazyka Českého, 622: ‹šprtati-1›). Za docaz pocépova rodjaya *-t- pravity tvar ‹xypirati› bez *-t-, iz tuimyge znaceignemy (por. SIRM VI 462 ‹шпи́рати› “ритися, розшукувати, вистежувати”, ‹шпира́ка› “мудрагель”; neyma jadnui potrebui vidieti ye he cerpanoc yz leadscoï móuvui, iz ogleadomy na yasnui izveazcui iz inchimi slovami tohoge corene).

Zvõc /ʃ-/ naslova (Anlaut) e, viedie, œd *ksy-, ne “rouxomo *s”, he pisché V. Machek (622: ‹šprtati-1›), na cyto cazjé rœznovid ‹chouportati› iz istuimi znaceignami (v. SIRM VI 491 ‹шупо́ртати› “довбатися, ритися, возитися” — »варіант дієслова ‹шубо́ртати› “ритися, копатися, порпатися”, ‹шуборті́ти› “рити”, ‹шубо́ртати› “ритися, копатися, порпатися”, пов’язаного з ‹борті́ти› “рити”« — v. SIRM VI 491: ‹шу́плаття›, ta SIRM I 235: ‹борті́ти› “рити, штовхати, накидати”, tamge: ‹бурти́ти› “свердлити, буравити”, ‹буртува́ти› “рити”, ‹борти́ця› “кріт”, ‹набо́рчувати› “рити (купами)”) — tomou pravopisy: ‹xy-› /ʃ-/, a ne ‹s-› (he u razie: ‹smouga›, ‹stclo›, ‹stpiça›, ‹screbti› — iz |s| = /s ~ ʃ/).

Samo slovo e navieiano ceixscuimy ‹šprt› “nerd” (tacoge slvç. ‹šprt› “te same”, imovierno yz ceix.), œd dieyeslova ‹šprtat›, teacnõtchi rousscomou ‹xyportati›, xotcha pravomiernœsty’ho pro znaceigne “nerd” pœdtrimleaty znaceigna dieyeslova ‹xyportati, xypurtati› u rous.: “copati, ruiti, porpati, copursati” — use te oge cereslouié ẽghelscoe slovo “nerd”.

___

xypuiraca

/ʃpɘˈrɑkɑ/ [ʃpɘ̞ˈrɑkɑ]

Vidj ‹шпира́ка› “мудрагель” pœd SIRM VI 462: ‹шпи́рати› “ритися, розшукувати, вистежувати”. Pro bœilche v. moyõ izmiencõ vuisje pœd ‹xyport›.
Zveagymea /ɘ̞/ (pravopisno: ‹ui›) — a ne /ɪ/ — yz pravopisi iz ‹и› bóulgariçeiõ u ‹шпира́ка› ya vuivodjõ he imoviernieye na tlie tvarœu ‹xyportati› ta ‹cepouriti› (perviesne znaceigne *“storciti [peirié, o ptasie]”, pac → “stroyiti crasõ”, œd *pour- “tuicati; sturcieti, stóubuiciti”, iz vuirazovuimy *ke-: *ke-pour-i-ti, por. i ‹topuiriti› *to-pūr-i-ti — iz mienoiõ *ou : *ū), iz mienami *u (u ‹xyportati›, ‹portati›) : *ū (u ‹xypuirati›) : *ou (u ‹cepouriti›).