Альберт Айнштайн пояснював гравітацію кривиною (вигнутістю) простору:
uk.wikipedia.org: Загальна теорія відносності
Утворено з кореня "ЛУК" слова "лукуватість" (кривина, вигнутість): 
r2u.org.ua: лукуватість
за допомогою префіксу "ПА-" в контексті вторинности/походження: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
Зважаючи, що ґравітація це вигин просторо-часу (а не просто сила притягання, як це вважав шановний Ньютон), Ваша пропозиція просто геніальна!
"Па-" що вказує на причину, і корінь "лука", який вказує вигин, тобто буквально "те, що є наслідком вигину (континіюму)"! Прекрасний синтез науки і мистецтва мовного.
Дякую, Цісарю !
Прояв гравітації для всього - виникнення сили тяжіння, що є притяганням.
Ньютон взяв математику притягання мас (= властивості намагання не змінювати швидкість). Для не рухомих тіл.
Розрахунком передбачалося майже все.
Айнштайн взяв математику викривлень простору-часу, але вже енергією-імпульсом. Що б і світло, що ой як рухається, "притягалося".
Передбачалося розрахунком все, що не передбачалося математикою Ньютона.
Час плине і познаходили, те, що і розрахунки Айнштайнової математики не передбачають.
Яку б математику для передбачання ми б не використовували, прояв для нас і всього іншого буде один - притягання. Ми інших відчуттів не маємо.
Довідка: вага - сила, що діє на опору, без опори - буде невагомість (здається 7-й клас фізики). Вага однієї маси різна на різних небесних тілах. На Місяці вага однієї маси у 6 разів менша земної. На Марсі у 2.5 рази менша.
Обертові створювачі "штучної гравітації" створюють вагу. І не штучну. Вазі байдужа її походження.
Словник Штепи
Еге. А на Сонці — сонцетяга. Землю — селянам, фабрики — робітникам, свою назву гравітації — кожному тілу!
Сонячна гравітація — сонячна земнотяга. Нічого страшного в цьому нема
Добродію Романе, в контексті Землі годиться, ставте 👍!
Знову й знову те саме: значення слів НЕ визначається походженням і морфемікою. Нітрохи не розумієте Мови й у мовознавстві не тямите.
Ni.
Pervçui, se slovo e viedomo i u seitnœy i u dauneiy rousscie, i obõcde znaceatchi, rodœuno, odinacovui teamui, por. d.-rous. (Yznad. Sriezn.): ‘тяжесть; труд; тягость, неприятность, трудное положение; беда, несчастье; притеснение’, seit.-rous. (Gelex. II 997): ‘Bürde, Last; Beschwerlichkeit’, ‘Schwangerschaft (pregnancy)’.
Ne ino tvaroslœuno (por. ‹teag•ot•a› : lat. ‹grav•it-a(t)s›), a i teamui meidj rous. (uclioucyno d.-rous.) ‹teagota› i lat. ‹gravitas› sõty odinacovui, por.:
1. weight, heaviness
2. gravity, seriousness
3. severity, harshness
4. importance, presence, influence
5. pregnancy
6. unwholesomeness, heaviness (in affecting one's health)
7. fetidness, rankness, offensiveness
8. (New Latin, physics) gravity
(https://en.wiktionary.org/wiki/gravitas#Latin)
Ou Gelexœuscoho e dieyeslovo za ‘gravitieren’ = ‘to gravitate’ — ‹teagotieti› (II 997, vidj tamge), a lat. ‹gravitatio› e œd rieci ‹gravitare› œd iména ‹gravitas› — rœuno he u rous. ‹teagotieti› œd ‹teagota›. Otge i rousscoiõ bui yno slovo za ‘gravitation’ vierno boulo œd rieci ‹teagotieti› — vidie: ‹teagotiegne›, a ne prosto ‹teagota›.
Slovo ‹teagota› e potreibno pro inchui teamui, a sered yix e i ‘gravity’, i radieye e ne miesiti u nix team ‘gravitation’, pacye ‘gravitation' ≠ ‘gravity’.
А я gravity і переклада, думала то те саме, що gravitation 😅
Узагалі, від кореня "тяг" уже суть много слів, може краще взяти корінь із "гиря" чи "огурний"? "Груз" не розглядаю, хоча...
"А я gravity і переклада, думала то те саме, що gravitation 😅"
Дуже смішно. А перекладаємо ми тут слово "гравітація", а не "gravity", і не "gravitation"
»А я gravity і переклада«
Hm, ceomou u trèittie osobie o sobie pisiéte?
»Дуже смішно.
А перекладаємо ми тут слово "гравітація", а <...> не "gravitation"«
Agy lousnõti.
»Узагалі, від кореня "тяг" уже суть много слів, може краще взяти корінь із "гиря" чи "огурний"? "Груз" не розглядаю, хоча...«
Viedomœi slova na ‹teag•› sõty pro rœznui teamui douge dobrie ròzlõcena pocépui ta perédcépui (pro oglead bœilchosti v. SIRM V 697 pœd ‹teagti›), tomou ya ne vidjõ yac tvaroslœuno dosta ròzlõcenuy tvar ‹teag•ot•iegne› bui moglo bouti plõtano iz inchami slovami na sèsyge coreiny.
Coreni ‹guir•› ci ‹gour•› sõty tacoge zaineatui nizcami svoyix team, i crœmy ‹guiria› teamou ‘grav•’ neyma ou jadna tvara œd yeyou.
Саме слово, вірогідно і на жаль, є калькою російського "(при)тяже́ние". :(
Не думаю. Це похідне від тяг/тяга, тягти/пягнути.
А похідне, яке почали вживати щодо гравітації в якій мові?
В такі миті тре закривати свої очі на існування російської та виходити з того, чи таке слово підходить українській. Я думаю, що дуже та й навіть та.
До того же, у російській "тяг" і похідні слова дуже рідкісні, вони використовують "тянуть".
На російському Вікісловнику слово "тягати" позначають як просторічне регіональне та розмовне жаргонне: https://ru.wiktionary.org/wiki/тягать
Ось Вам українська мова, виходьте з неї:
http://hrinchenko.com/
Як на мене, то доволі логічне використання "тяг" для гравітації. Гравітація тягне предмети один до одного, а якщо говорити про земну гравітацію, то нас земля тягне додолу. Не тисне до долу, а саме тягне. Також перегукується з фізичним визначенням "ваги" як сили, що давить вниз. Вага = сила гравітації. Тут на сайті бачу, що використовують "тяга" для перекладу "вага".
Нехай бужуть паралельні слововзори «тяжі́ння» й «тя́ження».
+
тяжіння --- дуже загальне слово. Електромагнітна взаємодія теж може бути тяжінням (а може бути відштовхуванням). Сильна ядерна взаємодія --- теж тяжіння. Не думаю, що це слово здатне повноцінно замінити слово "гравітація" й усі його похідні своїми похідними. Слово вживали, вживають, і вживатимуть, але заміну "гравітації" треба ще шукати.