Історична памʼятка — будинки, споруди, пам'ятні місця і предмети, пов'язані з важливими істор. етапами та подіями в житті народу, розвитком сусп-ва і д-ви, національно-визвол. та соціальними рухами, а також із розвитком науки, вир-ва і техніки, к-ри й побуту народу, із життям видатних держ., політ., громад. діячів, нар. героїв, діячів науки, літератури і мист-ва.
Приклад вживання
Рухомі історичні пам'ятки музейного та документального характеру на території України цілеспрямовано почали збирати й зберігати з 18 ст. спочатку – в приватних збірках, з поч. 19 ст. – також у музеях, архівах та бібліотеках, заснованих науковими й просвітницькими т-вами, земськими установами.
Походження
гр. ἱστορία «розпитування; дослідження; відомості; знання, наука; розповідь про минуле, історія» пов’язане з οδα (*Foĩδα), ἵσμεν «знаю», спорідненим з εδον «бачу», ἰδεĩν «бачити», лат. video «бачу», псл. viděti «бачити», укр. [ви́діти];
Чому додав чи чому до чистилища?
Якщо перше, то тому, що слово містить одне запозичення, а вираз варто перекладати цілий, щоб можливо скоротити до одного слова.
