Комин і коминок
ЕСУМ: багаття, вогнище, ватра
Se slovo e visto ‹stuœg› œd *stogu ( ← *stogos), i sõdeatchi yz pisyma ‹стуг›, imé bouti yz lémcœuscoho narieccya ci yna incha narieccya cde *o-peregolos e /ʊ/ (totogen iz ‹õ›). - za pisymo bóulgariçeiõ, tomou cyto nevierno cazjé zveagymenosluœuye ; imé bouti: ‹stuœg› — pœudenno-zaxœdna (ta zagalna) vuimóuva /styɣ̞ ; stʏɣ̞/, pœunuœcyna vuimóuva: /stu͡oɣ̞ ~ stʉ͡ɵɣ̞ ~ stʉ͡ɶɣ̞ ~ stʉ͡ɛɣ̞ ~ stʉ͡eɣ̞ ~ stɥ͡iɣ̞/, ta lémcœusca: /stʊɣ̞/.
За це дам +.
Дяка)
+
Точно ні. Добродії! Я вже мовчу про те, що походження "ватра" подають як "неясне". Хоч би й наше: навіщо хоч би й намагатися тягнути в літмову такі діалектищми, коли на переважній більшості наших земель ніякої "ватри" немає?!
Хороше слово
Чим воно хороше в ширшому значенні, коли це далекий діалектизм, та іще й із неясним походженням?
Говіркове слово, але відоме. Та й я не проти, коли треба, брати говіркове. Просто "вогнище" вже зайняте, та й на сам цей корінь можна нанизати небагато морфем. Тут якраз щось таке треба, здається є ще кілька назв вогнища, можна глянути
Жаль що з неясним походженням, але таке можна дозволити. Ще й першою якраз спільнослов'янську теорію згадують
"Говіркове слово, але відоме"
Особисто я рішуче проти того, щоб тягти в загальну мову говіркові слова, хоч би й "відомі" та "колоритні", тим більше гуцульські й закарпатські, що ледь не окрема "парафія", в цьому розумінні. Творити треба від щонайпоширеніших коренів
>Творити треба від щонайпоширеніших коренів
Лишайтеся при цій думці, та годі вже курзюкати всюди
–
Невдатне й невідоме для більшості говірок.
+
І я про це, спасибі