Значення слова

Кіпр — 1) острівна держава на сході Середземного моря; 2) острів на південь від Греччини та схід від Туреччини.

Приклад вживання

Https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіпр

Кіпр є третім за величиною та кількістю населення островом Середземномор'я, розташованим за 113 кілометрів на південь від Туреччини і приблизно за 120 кілометрів на захід від узбережжя Сирії та Лівану, на північ від Ізраїлю, Палестинського регіону Сектора Гази та Єгипту, а також на південний схід від Греції.

Походження

Зводиться до дав. грец. Κύπρος.

Приклади в інших мовах

англ. Cyprus
пол. Cypr
серб.хорв. родина Kȉpar, Cȉpar
чес. Kypr

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово кіпр

ки́пер
,
ки́пʼр
1

/ˈкипəр/ — фонемно;
"кипер" — сучасним правописом, на зразок слова "вепер";
"кип'р" — через <'> позначаю голоску, яка виникає між "п" та "р" у випадках, коли слово має скупчення приголосок без голосок ("Кип'р", чи "киперський", але "Кипру", та "кипровий"). То не є якийсь правопис, лише назірно показую ту голоску. Усе таки, позначати її через "е" є неправильно, оскільки її вимова відрізняється від /е/ (тобто /ɛ/).

Щодо вставної голоски, то порівняйте з іншими слов'янськими мовами (взято з Wiktionary):
- бовг. Ки́пър + Дне́пър, ве́пър, вя́тър (<ъ> у цих словах — /ə/, не /ɤ/)
- серб.хорв. родина Kȉpar/Cȉpar + Dnjepar, vȅpar, vȅtar/vjȅtar
- словен. Cíper + veper, vẹ̑ter
*Dněprъ, *větrъ, ѵерrь

Пояснення "и" в цьому слові читайте в обговоренні на цій сторінці.

Anton Bliznyuk 17 жовтня
23 жовтня

У руській мові немає гука [ə]. До того ж звісно, що ненаголошена фонема /ɛ/ дає иншого гука, ніж наголошена, тож і окрімного знака на те не треба. Пристаю на правописа "Кипер".

23 жовтня

/ə/ там не звук, а фонема. Та фонема є, й може мати інакше здійснення до /ɛ/. І ненаголошено також, звісно ж. Тому й позначаю інакше. Саме через цю голоску міжговірково маємо різні записи слів, на приклад, "човн" (човен), "Дніпр" (як у Шевченка), тощо. Нижче в обговоренні ми трохи обговорили той звук з паном Олисієм, хоча не вичерпно.

24 жовтня

Немає в нас фонеми /ə/, то й одповідної букви немає. Є фонема /ɛ/, що найчастіше дає без наголосу гука вищого підйому, ніж під наголосом.

24 жовтня

U slovénscé móuvé ne ima ocrema pisymena za /ə/, ta /ə/ u slovénscé e; pisiõty ‹e› i za /ə/, i za /ɛ/, i za /e/. U slovénscé rœuzneaty ocremo i /o/ ta /ɔ/, obé pisiõtyi ‹o›, /a/ ta /ʌ/, obé pisiõtyi ‹a›.
Ci e in zuõc phoneme i, u zagalé, cœulkœusty phonemes u móuvé e znacynoiõ méroiõ récy tóucouanïa. Na se yascravo caziõty rœuzna tóucouanïa zuõcœu iz pogleadou phonology na tõ samõ móuvõ. Na pr., u tœuy ge slovénscé léceaty to deveaty to odinnadseaty gòlôsen phonemes, a po govoréx i bœulxe, abo menxe.

кипр
1

Я додав би до абетки нову букву, яка б позначала звук твердий "і", "і" наближене до "и"

Ярослав Мудров 18 жовтня
18 жовтня

Яку етимологію та нова буква "і" мала би, цікаво знати.

23 жовтня

Розумніше було б запровадить осібні букви на мнякі приголосні.

26 жовтня

Ой, тут непритомніють, коли я пропоную впровадити осібні букви для дзвінких африкат, а ви хочете осібність для м'яких приголосних

26 жовтня

У кожного своя думка. Я гадаю, що кожна фонема повинна мать свою букву.
P. S. Задля Вашого відома: у галицького "непритомніти" є коротший і вживаний у народі синонім – "мліти".

26 жовтня

Так, але для мене "мліти, зомлівати" — це від чогось позитивного (наприклад, дівчата мліють від краси хлопця) , а непритомніти — від негативного.
(Словників не треба — це моя суб'єктивна точка зору).

Росли́ і млі́ли на со́нці розкі́шні сади́ (Н.-Лев.)

26 жовтня

Це зовсім не так.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
17 жовтня

Додаю це слово на переклад з двох причин:

1. Засвідчене в деяких словах передання грец. "ύ" в корені "Κύπρ-" через українське /и/.
Це, скоріше за все, свідчить про давність перейняття цього кореня, ше за часів, коли вкр. /и/ мало вищу артикуляцію.

Зокрема, в слові «кипре́й» (рослина; у Желехівського та Грінченка) з грец. «кυπρις» (взято з Желехівського в 1 т. 342 ст.), та в імені «Киприда» (у Желехівського; також вживано Шевченком та Котляревським, і подане прикладами в Грінченка). У давніших словниках слова з коренем «кύπρ-» через укр. /і/ я сам не з’умів знайти.

2. Складновимовність сполуки «-пр» у кінці слова. У живій мові часто чуємо вставну голосну від правкого /р/, яку би артикуляцію вона не мала (нижчу [ə~ɜ], наближаючися до /ɛ/; вищу [e], наближаючися до /ɪ/, чи взагалі зливаючися з /ɛ/; точно не скажу, на жаль, може хтось поправе, але вимова доволі мінлива), тотожно до «ве́пер» (<— псл. ѵерrь; моск. вепрь), чи «Дніпер» (<— раніше Днѣпръ).

17 жовтня

Зараз прийде Ярмуд розказувати, що це слово треба до чистилища. Не слухайте його, перекладайте морведи, гвінети й кіпри.

17 жовтня

Пане Йване, я чесно не знаю, чи ви щиро вважаєте, шо потрбіно перекладати такі слова, чи напаки, висміюєте такі мої спроби.

17 жовтня

Cœulko zamétoc do Vasyui zméncui, p. Blizniouce,

1.
Imea buili ròslinui ‹cuiprey› (isce ‹cuirpeç› ← *kūprykos, zu /rp/ ← /pr/; u inxyax sloveanscax móuvax zo simy ge corenemy: lead. ‹kiprzyca›, slvc. ‹kyprina›; xoruatscê imea ‹ciprej› e eato iz veatscui — veat. ‹кипрей›, ôd seoho ge sloveanscoho corene *kūpr-, ta, muilno, pèremuislyeno eati zueazoc zu grec. ‹Κύπρος›, sõty i tuarui: ‹kiprej› — scoréixe, iz veat., ‹kiprovina›), ôd sloveanscoho corene *kūpr- ← *kūp- + -r-, zu *kūp- "cuipéti", ròslina bo reasno suipleity suoye zrélo sémea, móuvy "cuipity; bouyéti; breacnõti". Ôd seoho ge znaca "cuipéti" e i imea ròslinui ‹coper› "Anethum graveolens" (SIRM II, 566: ‹ко́пер›), zu ménoiõ *kūp-r- : *kop-r-.
Ta ôd seoho e ôddatya gr. ‹υ› slova ‹Κύπρος› he ‹ui› u rousscé ne menxe prava.

2.
Yasno oge prau zuõcotuar slœu u rousscé e bœulxe neigy ceasto récy ôdstroyeinïa, ta ôdstroyeinïe tacuix slœu cinimo na slovax zu pitomomy zuõcotuarom. U slovax zo udétomy gòlôsnomy /ə/ he [e] ci [ɪ] e teagyco imovérno; pœd nagòlôsomy scoréixe [æ], mogeity bouti i [ɛ], nenagòlosyeno [ə, ɨ, ɘ].

18 жовтня

Дякую шо згадали. Я був подумав, шо суфікс "-ей" у тім слові не звучить дуже питомо, але хто його знає. Таку слов'янську етимологію я не можу, ні підтвердити, ні спростувати, але якшо фонетично в інших мовах з їхніми словами все гадазд, тобто фонологічний розвиток корення *kypr- в інших слов’янських мовах відповідає очікованому, то таке ваше товкування може бути й правильне.

Про здійснення /ə/, то тут мені є чесно складно. Навіть не знаю де дивитися, чи наші мовознавці взагалі за такими речами слідкують, бо всі радо вважають той звук за /ɛ/. Ну, загалом, з прихильністю вкраїнської до простих голосок з однаковою довжиною, а при /ə/ вже мається на гадці, шо та голоска має меншу силу, бо з’являється завдяки сонорності плавного /r/, то здійснення /ə/ як [ɛ] цілком можливе, як на мене. Особливо в старіших словах, як от «вітер», де був час для того звуку стати повноцінним, і сприйматися так народом. Але за точне здійснення того звуку я не готовий казати. Проте, таки скажу, шо з того шо чую, порівнюючи зі словами «театр», «Олександр», тощо, то той звук швидше хилить до якогось серединного (центрального). Може за малоймовірність [e] ви праві, але ненаголошено [ɪ] я чув. Але важливо пам’ятати, шо то річ мінлива для багатьох мовців, на яку впливає система голосних їх говірок, та вже їх сучасне сприйняття голосних, часом зумовлене письмом.

18 жовтня

Tuar ‹cuiprey› — taco ou Gelexœuscoho ta Grincênca, zu ‹-ey› /ˈ-æj (← *əj)/ — pœulnœucyna ta uzxœudna uimóuva, /ˈ-ɪj/ — uimóuva zaxodou i Pôltauscinui, méstity pocêp *-y-y-o-s → *-yyu → /-ɪj, -əj/, i u slovax:
*òrb-y-y-o-s → [ˌwɔroˈbæj~ˌwɔroˈbɛj, ˌɦɔroˈbæj~ˌɦɔroˈbɛj], ‹uèrebey› [ˌwærɛˈbæj, ˌwærɛˈbɛj],
*solu-y-y-o-s → *sulôuyyu → ‹sòlôuey/sòlôvey› /ˌsɔloˈwæj~ˌsɔloˈwɛj/,
*in-y-y-o-s → *inyyu → ‹iney› /ɪˈnæj~ɪˈnɛj [iˈn-, i̯n-, ɘˈn-, jɪˈn-, jɘˈn-, ɦɪˈn-, ɦɘˈn-/ ci /ɪˈnɪj/ (Voluiny, Nadseanïe, Bôycœuscina, Naddnéstreanscina),
*kl-y-y-o-s → *klyyu → ‹cley› /klæj~klæj [kl- ~ gl-] ta /klɪj/,
*oul-y-y-o-s → *oulyyu → ‹ouley› /ˈulɪj/ (houçoul.),
*yur-y-y-o-s → *iryyu → ‹irey› /ˈɪrɛj, ɪrɪj, wɪ-, jɪ-/.
PAZI! /æ/ u /-æj/ e ou mene souto oumozœurno. Zuõc [æ] (/ə/) iz silna *y e déysno védœum u pœuldenno-zaxœudnuix govoréx (Boucovina, Pocõtïe, Nadseanïe, Naddnéstreanscina, Bôycœuscina, Houçoulscina), stanoueatyi protivoc do [ɛ] iz nepèregòlosyena *e. Ta silen *y + *y = /j/ da na six zemyax /ɪj/. /-æj/ e ou mene dano dlya zemely pœulnoci ta usxodou (ne zaxodou ta ne Pôltauscinui). Tòcen dan zuõc, isce i zo zméncami yix ròzvitcou, iz zemely crœumy pœuldenno-zaxœudnuix (ta isce Polésïa) ou nas dosi prosto ne'ma — ushyui zuõcopuitnui troudui zu pèrepisomy zuõcœu cuiriliçeiõ imõty malo cénui, coli yacõ. Ne e nevérogœudna rœuznica meidyu nepèregòlosyenomy *e ta silnomy *y i u inxyax zemyax crœumy pœuldenno-zaxœudnuix, ta coli i taco, pèrêd /j/, silen *y tacui mogeity bouti i [ɛ]; se bui moglo bouti cèrêz pèrêdnœusty /j ( = i̯)/, u medyax céla teagnõtïa gòlôsoc do medyisucladova ôdstõpna ladyeinïa ci pèregòlôsou.

<порівнюючи зі словами «театр», «Олександр»>

Tioudya slova buimy lixil stòrôny.

<Може за малоймовірність [e] ви праві, але ненаголошено [ɪ] я чув.>

Abo Ui ménite cyto inxe, abo ya ne vémy cyto ménite. ‹sester› yaco [sɛˈstɪr]??

<Таку слов'янську етимологію я не можу, ні підтвердити, ні спростувати, ... то таке ваше товкування може бути й правильне.>

Ne moye, SIRM II, 434: ‹кипре́й›.

18 жовтня

"Ne moye, SIRM II, 434: ‹кипре́й›."

Тоді добре. 👍 Моя хиба, шо не зазирнув до ЕСУМ.

"але ненаголошено [ɪ] я чув"

Не в таких словах як "сестер", чи "вітер", а в сучасних, як «театр», котре подав вище, де за правописом голосної не писано. Там точно чув у деяких мовців. Та ненаголошено! Але я згоден, шо такі слова краще розглядати окремо. Але не через їх чужість, а через їх новість для мови.

«zu ‹-ey› /ˈ-æj (← *əj)/»

Ага. Гадав то був «-ій» (*-ějь). Ну тоді я не так певен за московськість цього слова, хоч у статті ЕСУМ-у про це й наголошено. Чом би йому не бути й питомим.

Дякую за пояснення здійснення *ь в тому суфіксі.

«nepèregòlosyenomy *e»

Шо міните під «непереголошений»?

18 жовтня

<як «театр»>

Se slovo e tou ne do réci ne ino ne cazieity bo nicy o ròzvitcou prasl. zuõcou silen *y ta nepèregòlosyên *e u rousscé, a u "theatre" bo e "e" peruésno ne zuvedên a póuen gòlôsen *e — gr. ‹θέατρον›, rœuen u sloveanscax móuvax /ɛ/, ne /ə/.

___
O veatscosti pisal eimy do xoruatsca tuara, ne roussca.
___
"Pèregòlôs" za ném. "Umlaut"; cyto i "ladyeinïe".

18 жовтня

Здається, ми не про ту саму голосну говоримо. У "театр" я маю на гадці вставну голосну між "т" та "р". Річ така природня для вкраїнської, шо саме слово "театер" засвідчене в декількох словниках. У грецькій там голоски нема. В українську, як згадано в ЕСУМ-і (5 т. 533-534 ст.), слово потрапило з французької (особисто гадаю, шо могло прийти через московську), звідки й правопис без уставної голосної через фран. вимову. Такий запис, скоріше за все, підпертий і самою московською з її записом "театр".

18 жовтня

Aha, yasno, tac.

Поділитись з друзями