Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Чепуруха.
Моргу́ха, -хи, ж.
1) Моргунья, часто мигающая глазами.
2) Кокетка, женщина, заигрывающая съ мужчинами. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Котл. Ен. IV. 15. Була моргуха та очицями поводила чи на парубків, чи хоть і на нашого братчика та жодному нищечком признавалась, що тілько його одного любить, а зо всяким женихалась. Кв. І. 253
Московсько-український словник.
Соска — мізюк
Кокетка – омизниця
ми́зати — «торкатися мордою, лизати»
омиза́ти — «облизати»
Кокетка – "сосалка"? 🤔😜
Облизниця).
😜🤣
ОМИЗНИЦЯ
Кокетка.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.
goroh.pp.ua: омизниця
Жаль нема з чого, хоча може Ярослав правду каже
Коке́тка –
1) коке́тка; (моргунья) моргу́ха, (вертунья) дзи́ґа, верту́ха, (жеманница) мані́рниця, (нарядница) чепуру́ля, чепуру́шка;
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: чепуруля
Така вона дженджуриха: усміхнеться, гляне, моргне - таки привабить до себе.
Сл. Уманця.
—
ДЖЕНДЖЕРУ́ХА «франтиха, чепуруха»
походить від уг. gyöngysor «низка перлового намиста», яке складається з основ іменників gyöngy «перлина», запозиченого з тюркських мов (напр., тур. inci, крим.тат. инджи, уйг. jindžü «тс.»), у яких виводиться від кит. čen-ču «щирі перли», звідки також укр. р. же́мчуг, та sor «ряд, низка», можливо, спорідненого з комі sjort- «робити зарубки, пази», удм. (göri-)sjur «борозна»;
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Пусту́ха, -хи, м. Шалунья. Ум. Пусту́шка, пусту́шечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124
КИКИТИ́НЯ «кокетка»
неясне;
можливо, результат трансформації слова коке́тка у народній мові за зразком слів типу господи́ня, газди́ня тощо;
Саме це пташине надмування — кокетність. Чванитись — здаватись більше, ніж є насправді.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62281-khabalycja.html#show_point
У деяких ключах.
Походження тут
goroh.pp.ua: хабалиця . Ну таке, що вона псує
Діва -етимологія :děva «дівчина» походить з *doi-uā, для якого реконструюється первинне значення «здатна годувати груддю»
Але
Діва асоціюється з юністю,легкістю,незайманістю
Тому з гисторичного розвитку нашої мови первісне значення бува зміщується
😁😁😁