Ні? Я навів багато прикладів мов, з яких і кілька слов'янських, де ця назва перекладена по-рідному. Зі слов'янських мов не перекладена вона лише в московській, білоруській, українській і бовгарській. І здогадатися чому саме в цих чотирьох мовах дуже легко. І є набагато менші мови, як вельська (менше мільона людей), де ця назва також перекладена.
За рад. часів цю країну називали Берегом Слонової Кості/Кістки.
Але, коли сама країна перейменувалася, стали її називати, як тепер.
До речі, а як бути з похідними:
Слонокістяний, слонокістянець, слонокістянка?
Чи слонобивний, слонобивець, слонобивка? 🧐
"слонобивець, слонобивка?"
Від слова "бив"? І ви чесно гадаєте, шо "слонобивець" (неправильний словотвір) більш неоковирне за "івуарієць"?
Я би творив від слова "бивень" на зразок англійської, самої французької назви, іспанської (marfileño/marfileña). "Бивневий", "бивнець", "бивенка". Чи "бивнянин/бивнянець", "бивнянка". І, зрештою, також не проти брати фран. "ivoire", чи англ. "ivory" за основу, але з належним приладненням до нашого звучання, й точно без -ій- у "івуарієць/івуарійка/івуарійський".
Véste cyto ‹biveny› e cerpano slovo a ne œd "biti"??
Не знаю. Про таке походження згадано в ЕСУМ-і (1, 168). З якої ж тоді мови походе?
... І ця власна назва перекладена в багатьох мовах. Чому в нашій вона не може бути перекладена? Особливо коли вона така крива та неприродня для нашої мови (-д'і-; -уа-).
Ви не відповіли, як бути з похідними
Bèrêg Slonœucui
/ˈbærɛɣ̞ sloˈnywkɘ̞/
___
Gelexouscoho/Nedélscoho slœunic roussco-némeçscuy I, 24: ‹бе́рег› "Küste" (crœumy procou znacyeiny) ; SIRM V, 307, pœd ‹слон¹›: ‹слоні́вка› "слонова кістка" (tam gèrêlo).