méra, u mérõ
Взяти слово "міра" за слово "курс (валютний/обміну)" мене надхли друс. пам'ятки, де при слові "мѣра" в певних зворотах і контекстах явно йде мова про принаймні аналогію, або й те саме що "курс валюти/обміну"; і в тих прикладах із памяток, де явно не шло про мінову операцію, є загальна аналогія. Деякі приклади (Увага: в усіх прикладах є важливий прийменник "въ" перед словом "мѣра"):
Въніѫ жє мѣрѫ мѣритє, възмѣрить сѧ вамъ. "Якою мірою мірите ви, такою буде мірено вам". - Ясно, ту не йде про "обмін валюти", але є аналогія: "ціна чого за ціну чого" : "міра одної валюти відповідно до міри їншої валюти".
И іазъ у ихъ взѧлъ за тѣ дѣньгъі пѧтьсътъ рогозинъ и пѧтьдєсѧтъ и чєтъірє рогозинъі ръжи, а въ тѣхъ рогозинахъ восмьсътъ бъчькъ въ Бѣлозерьскѫіѫ мѣрѫ. - Тут не є точно ясно, чи "въ Бѣлозерьскѫіѫ мѣрѫ" тягне таки до "бочок", тобо специфичну "Білозерську" міру обйєму бочок (як місцевої одиниці міри обйєму), або таки до "міри=ціни(=курсу)" актуальної – в момент здійснення тої трансакції – в Білозерську. Менше ...
... з тим, є там ясна мова про: 1) контекст торговлі/куплі, 2) контекст щось за гроші. Тому, до чого точно тягне "въ Бѣлозерьскѫіѫ мѣрѫ", не є так уже важливо, бо: обмін валюти (за яким курсом) є в истоті та же купля товару за яку ціну - мінячи одні гроши за їнші, ми купуємо одні гроші=товар за їх певну ціну ( = за їх певним курсом), себо ті гроші, НА які мінимо суть "товар", а ті гроші, ЗА які мінимо, суть "гроші". Сим ( = "За такою логікою; Отже"), в тім прикладі таки є мова про "курс обміну ( = валюти)".
На слові "міра" таки є вже чимало різних значень. Проте, й у слова "курс" є значень чимало. Між иншим, багатозначність слова "курс" є добрий приклад проти твердженню, буцім, без запозичень не обійтися, бо вони "точно передають спеціальні поняття". Оскільки ни при спосудженім слові "курс" не обійти перифрастичного викладу речення для вточнення, про який/чого "курс" є мова, то з таким успіхом може бути й питоме слово. И зо словом "міра" в значенні "курс" речення бути треба викласти перифрастично - конкретно, тягом (конструкцією, зворотом): прийменника "в" + "міру" в casus accusativus (так, як сугерують памятки давньоруські).
Деякі приклади передати загально ймовірного чи побутового вжитку тями "курс валюти/обміну" в такий спосіб:
Який є зараз курс (обміну/валюти)? – В яку міру є нині [назва валюти]?
Хоча, таке питання може бути сформульовано й просто: У що є нині [назва валюти]?, оскільки формула "в чьто є?" здавна є ідіоматичний вираз для запитання про ціну/вартість, із доби друс.
Слово "міра" в значенні "курс обміну/валюти" може йти й просто в casus nominativus, коли є потреба. Та треба не забувати, що й там, де здається, що вжити тяг "в міну" не йде, його таки вжити йде, або й просто лише прийменником "в", напр.:
Сьогоднішній курс (чого? - назва валюти) є/становить ... → [Назва валюти] є сьогодне в [...].
Де й правда є потрібно вжити "міра" в casus nominativus, все рішить контекст, себо їнших слів у реченні, які дадуть розуміти, що "міра" тут значить "курс обміну/валюти", або й просто ситуація, в якій се слово є вжито: напр., слухаючи провѣдь на лотоцѣ стовбу (прогноз на каналі біржи), ми й слово "курс" чуючи, не гадаємо мова є про "курс учебний" чи "курс корабля на морі".
Думаю, що під курсом валют ми маємо на увазі ціну нашої грошви (тобто валюти з валюта) відносно до інших грішв. Чому би не враховувати саме цей момент?
Від "міна" — "валюта".
валюта
Тобто "оміна" це інформація "о тому, якою є валютний стан", нагадую, що "о" не росіянізм і є у безлічі українських словників.
"Ціна 1 долара -- 27 гривень" (так навіть коротше, ніж звичне "Курс обміну -- 27 гривень за 1 долар").
Так, може бути й се слово як варіант. +