– Щойно їх чистив, – стенув плечима Бумблякевич і, плюнувши по черзі на кожен мешт, витер їх до штанів.
Пан Ярославський відчув, що в нього тонкі мешти на ногах, а вже холодно.
Він викликав до своєї особи відчуття безумовної симпатії. Вбраний, неначе граф: у лискучі мешти, що лунко клацали по долівці, у білосніжну сорочку зі стоячим коміром з вилогами.
Іван Іванович .. спершу ставить на тумбочку пакет з продуктами, вішає плащ на пластмасові плечики та сухою шматою протирає мешти.
