Навігація — процес керування деяким об'єктом (в тому числі інформаційним), який має властиві йому методи пересування в певному просторі.
Приклад вживання
До традиційної навігації відносять засоби визначення координат, вимір напряму та відстані на морі, шляхи вибору та відображення курсу корабля на карті, вирахування шляху судна, визначення його положення в морі за береговими, небесними та підводними орієнтирами, оцінка похибки навігаційних приладів.
Походження
лат. navigatio — мореплавство від лат. navigare — плавати, перепливти
Творено мною від складення супина *plaüitu ( = <плавитъ>) з парадигматичним чепенем -a, ги в инших твореннях на -itua (<-итва>). Супином я питаю передати відтінок призначення/мети, такий бо його відтінок бі в реченнях у д.-рус. добу (идѫ жѧтъ "іду жати = з метою жати").
Навігація — процес керування деяким об'єктом (в тому числі інформаційним), який має властиві йому методи пересування в певному просторі.
До традиційної навігації відносять засоби визначення координат, вимір напряму та відстані на морі, шляхи вибору та відображення курсу корабля на карті, вирахування шляху судна, визначення його положення в морі за береговими, небесними та підводними орієнтирами, оцінка похибки навігаційних приладів.
лат. navigatio — мореплавство від лат. navigare — плавати, перепливти
Перекладаємо слово навігація
Диви тут: навігатор під: путило.
*пѫтитва (*pONt-i-tu-a-), творено від *пѫтитъ (*pONt-i-tu-) – взнак (supinum) + *-a- значити процес (лов-и-тв-а, бр-и-тв-а, гон-и-тв-а, мол-и-тв-а, жѧ-тв-а *gyn-tu-a-, твор-и-тв-а, сел-и-тв-а).
põtitua.
-
На основі німецького "шлях".
Навига́ция – навіґа́ція, плавба́. -- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Прокладання шляху
Навига́ция – навіґа́ція, плавба́. r2u.org.ua: навигация
r2u.org.ua: поводир*
Творено мною від складення супина *plaüitu ( = <плавитъ>) з парадигматичним чепенем -a, ги в инших твореннях на -itua (<-итва>). Супином я питаю передати відтінок призначення/мети, такий бо його відтінок бі в реченнях у д.-рус. добу (идѫ жѧтъ "іду жати = з метою жати").
дієслово - поводирити
прикметник - поводирний