—
Таки мінус, бо в ЕСУМі сказано, що не виключене російське походження слова в українській мові
*Мінусуєте слово зі сумнівним походженням, проте *плюсуєте очевидний *тюркізм
ковбаса
Якось Ви не послідовно чините
@Богдан Лабунський
Це Ви непослідовно чините. Усі три слова суть у Грінченка, й усі три не мають певного стослів'я.
До всіх учасників Словотвору:
Що таке стослів'я? Google не допоміг.
»До всіх учасників Словотвору:
Що таке стослів'я? Google не допоміг.«
Tó e slovo coute mnoio: istoslœuye, = "etymology"
До Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом):
Миню Вам.
П. Н. Для Тих, Хто не розуміє латинки Олисія Поруша (користувача з іменем, написаним івритом). Відкриваєте ChatGPT (https://chatgpt.com/). Вводите письмо (текст), написане Олисіївською латинкою. Пишете "Перекладіть це з Олисіївської латинки українською літературною мовою.". Отримуєте гарний переклад. Або зверніться до Богдана Юшка (Bœgdan Youxyco), чи Данила Ганича (якщо хтось із них засвітиться в цій гілці). Вони Вам перекладуть: Богдан Юшко українською літературною мовою, а Данило Ганич - кириличною Олисіївською говіркою (це якщо Я правильно розумію людей). :-)
Якщо Ви вже поправляєте Мене, то пишіть кирилицею. Бо Я не бачу різниці між ‹miniõ› та ‹mieniõ›.
@Ratty More
Не ‹миню› але ‹мѣню›.
мѣнѭ / міню́
ѭ скоріше бовгарське
Це просто і + ѫ, шчо вам нејасно? Так само јак і + о(у) = ю, і + є = ѥ
Та наче вже в руському письмі писали ю замість ѭ.
міню < мѣнѭ < *měnjǫ < **moiniom
закінчіння ю це родово-місцевий двојини
Отже, ‹мѣню› означає ‹міню›? Бо Я не шарю в стародавній кирилиці.
Не взначає. Просто сучасне письмо не має букви про звук на місці 'ѣ', окрім 'і'.
»Та наче вже в руському письмі писали ю замість ѭ.«
Aino, ta tó znacity xuiba ógy nosovœsty bie teriano, ale ne neminõtche ógy samà yacœsty toho golósna bie istna onœy /u/. Xeveleu pisié (Phonologia 179—180, §8.2) ógy pœd XIᵉ stl. *ON ta *ou nerõ (merged) u rousscie, i ógy u jadnie rousscie govorie ne e izberégeno œdguibœu *ON iz nosovœisttyõ. Ta mui nuinie viemo ógy obie tverdgeignie ne sõty prauda. Nuinie e viedomo ógy pone u deyaçiex govoriex e izberégeno œdguibui *ON yacœstno rœznui œd onuix *ou, i ta sõsliednœsty rõzlõcui meidj *ON ta *ou, tb. bez plõtaigna yeiou, suviedcity ógy dóugyna e izteajati daunerousscuy stan, ne tó tacue sõsliedne doderjaigne toie rõzlõcui bui ne moglo truati. A u deyaçiex govoriex e zaznamenato i slabõ nosovœsty u œdguibiex *ON. Xevelevou, u tchas pisaigna svoyeie Phonologiie, sœi dieta bea neviedoma.
>nerõ (merged)
Це що? Ізвідки?
>Ta mui nuinie viemo ógy obie tverdgeignie ne sõty prauda.
...ne esta prauda?
>rõzlõcui
ròzlõcui?
>Xevelevou, u tchas pisaigna svoyeie Phonologiie, sœi dieta bea neviedoma.
Se sõty yacie novie danie?
@Carolina Shevtsova
===
Не взначає. Просто сучасне письмо не має букви про звук на місці 'ѣ', окрім 'і'.
===
Зрозуміло. Міню Вам.
Міню! ✊
Мене теж ця річ насторожує, я лиш обираю найменше зло серед наведених слів. Маємо цілих три, всі зі затемненим походженням:
«Щур» – довірятиму написаному в ЕСУМ: «найімовірніше». Фіно-угорське
«Пацюк» – «лит. patsukas «пацюк» запозичене з білоруської чи польської мови». Не виджу праслов'янського виду (праслово?)
«Криса» – особисто подобається наявністю в ЕСУМ спробою пов'язання з псл. gryz-ti + чисельні порівняння з иншими індоєвропейськими мовами.
===
Міню! ✊
===
:-)
===
Мене теж ця річ насторожує, я лиш обираю найменше зло серед наведених слів.
===
Для Мене найменшим злом є "Щур" і "Пацюк". Бо "Криса" є русизмом для Мене. :-)
Чому неправильне?
лит. patsukas «пацюк» запозичене з білоруської чи польської мови, а не від лит. patsukas – «пацюк, щур», з білоруської чи польської мови
Чи ви не вмієте читати й розуміти написане?
+
Ну не знаю (не в образу написано). Я за те, аби Люди пошукали переклади до цього слова. Нічого проти білорусів не маю. Вони протягом усієї історії (якщо Я правильно розумію) були Нашими Друзями по нещастю. До того ж Наші мови надзвичайно близькі. Один із викладачів одного українського вишу, читав книжку, написану білоруською. Із 600 (приблизно) сторінок Він не зрозумів лише кілька слів.